image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

«Новий день» у поштовій скриньці

Сьогодні, у часи бурхливого інформаційного буму, у молодого покоління гостро постає питання: чи потрібно читати газети?новый день

OLYMPUS DIGITAL CAMERAБагато людей схиляються до думки, що для розвитку особистості та отримання необхідної інформації достатньо передивитись цікаві телепередачі, зазирнути в інтернет. А от мої ріднесенькі дідусь і бабуся вважають, що цікавішої та кориснішої для жителів нашого села газети, ніж «Новий день» не існує.

Отримувати щочетверга новий запашний примірник для них справжній ритуал. Бабуся говорить: «Я люблю дивитися, як поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не затримується, бо зараз виписувати газети не «модно». У сучасному світі у них існує свій суперник — радіо, телебачення, Інтернет.

Невже не цікаво взяти в руки щойно надрукований примірник і знайти в газеті щось важливе для себе?»

Я часто користуюся інтернетом під час підготовки домашнього завдання або для пошуку різних новин. Але все ж частенько, приходячи у гості до своїх рідних, дістаю із поштової скриньки газету «Новий день». Її сторінки не можуть залишити байдужим навіть самого вибагливого читача.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Дідусь полюбляє політичні новинки і першим перечитує газету саме він. Ми з бабусею слідкуємо за культурним життям району та міста, полюбляємо читати привітання і побажання ювілярам.

Мені здається, що ця газета має бути в кожній родині.

По-перше, коли тримаєш у руках газету, здається, що вона надрукована саме для тебе. Саме для тебе збирали новини журналісти, і поштар ніс газету у твій дім теж саме для тебе.

По-друге, газета надрукована на папері, і ти зможеш її зберігати у себе, як у бібліотеці, на відміну від новин, почутих по радіо.

По-третє, газета має особливу енергетику, тому що стільки людей тримали її, перш ніж вона потрапила до твоєї поштової скриньки. Але найголовніше: газету створено для читання.

У нашій сім’ї зберігаються декілька газетних примірників ще минулого століття. Це вже реліквія.

Мартиненко Юлія, учениця 9 класу Новомиколаївської ЗШ

 

Наша газета

«Новый день» — газета наша.

Все, что в мире  — нам расскажет:

О любви  и о войне,

О событиях в стране.

Мы газету обожаем,

Каждый день ее читаем.

И статьи в газету пишем,

И с газетой вместе дышим.

Школа наша из Терпенья.

Дети любят  те мгновенья:

Новый  выпуск  получить,

Дружно в школе  изучить.

И хотим мы пожелать:

Вам все больше процветать.

Только так всегда держать,

Тиражи приумножать!

Долгополова Анна, ученица Терпеньевской ОШ

 

Вірний друг сім’ї

Зберемось у дружнє коло,

Заспіваємо пісень.

День народження святкує

Знов газета «Новий день».

А пізнать її неважко:

Всіх до знань вона веде,

І летить, неначе пташка,

Раз на тиждень до людей.

Усміхнеться всім ласкаво

З рук трудяги-поштаря,

І змістовно і цікаво

Сторінки її зорять.

Вам розкаже всі новини,

Що було і що гряде,

На просторах України

Відбувається що, де?

На заводі чи у полі,

Аж від міста й до села,

Чи який там захід школа

Урочистий провела.

Все-усе вона розкаже

Ще із давніх аж часів,

Фотографії покаже,

Щоб побачили усі.

Інформує, вчить правдиво,

Наче вірний друг сім’ї.

«Новий день» — газета-диво,

Тож шануймо всі її!

Волошен Валентин, учень 11 класу Новомиколаївської ЗШ

 

Статтями радуйте ви нас

Газета «Новий день» — не просто газета, а джерело цікавої інформації, що є незамінною у наш час. Ми маємо бути у курсі всіх подій, що нас оточують, і вона нам у цьому допомагає.

Любі редактори газети,

Зараз я звертаюся до Вас.

І хай у вас все буде добре

В цей самий день, в цей самий час.

Добро, що ви несете людям,

Вам обернеться ще не раз.

Ви усміхайтесь ще частіше,

Статтями радуйте ви нас.

Ваш «Новий день» — творіння слова,

Що може нам допомогти,

Навчити нас чомусь новому

І щось цікавеньке знайти.

Харитончук Анастасія, учениця 9 класу Костянтинівського районного НВО «Гімназія-Мала академія наук «Таврія»

 

Думають красиво

Дідусю моєму

Скоро сто минає,

Але кожну середу

«Новий день» чекає.

— Дідусю, — питаю я, —

І що ж там за диво?

— В ній є молодість моя,

Думають красиво.

В ній читаю я про все:

Про  розлуку, сльози,

Про життя моє сумне

І воєнні грози.

«Новий день» — життя моє:

Тут зустрів любов, був молод…

Та, що душу полонила,

Працювала у «Радстепі» й «Серп і молот».

— Так при чом «Радстеп», «Серп і молот»? —

знову я питаю.

— Дня нового — це батьки,

Я вже знаю

— Оце ба, сказав я діду, —

Чи таке ж буває,

Що газета, як людина,

І батьків ще має?

Фесенко Олег, учень 9 класу Костянтинівського ліцею «Ерудит»