image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Родючі землі — безцінне, але, нажаль, вичерпне багатство

20:28 09.06.2015

Pole-ozimoy-pshenitsyi-zashhishhennoe-gerbitsidom-Balerina17 червня — Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами, який оголошений Генеральною Асамблеєю ООНу 1994 році після затвердження Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням, у країнах які переносять серйозні засухи.

Україна приєдналася до Конвенції у 2002 році відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та /або опустелювання, особливо в Африці».

Ми, українці, маємо безцінне багатство, дароване нам природою — родючі землі, здатні не лише задовольняти потреби жителів держави у продуктах харчування, але й приносити країні неабиякі прибутки. За кількістю чорноземів Україна є найбільшою в світі, їх кількість складає 28 млн. га.

Втім, не слід забувати, що родючість земель неможливо розглядати як раз і назавжди надану їм властивість. Вона суттєво змінюється під впливом різних факторів, серед яких наряду з природними велике значення має вплив господарської діяльності людини: застосування агротехнічних та меліоративних заходів, правил обробітку ґрунтів, заходів для підтримки та поліпшення балансу поживних речовин у ґрунтах і т.д. І саме помилки у веденні сільського господарства — одна з причин їх опустелювання.

Ерозія грунтів — недуга, деградація і опустелювання — їх смерть

Водна й вітрова ерозія завдає великої шкоди сільському господарству області, адже внаслідок дії ерозійних процесів поступово руйнується та змивається родючий шар ґрунту, значно погіршуються фізико-хімічні властивості грунтів.

Найбільш негативно внаслідок дії ерозійних процесів на стан родючості ґрунтів впливає втрата гумусу — найважливішого показника продуктивності сільськогосподарських угідь.

Про наслідки згубної дії ерозійних процесів грунтів можливо судити по наступним цифрам: запаси гумусу в 1,5 метровому шарі чорноземів звичайних нееродованих складають 150-200 т/га, в слабозмитих — 120-150, середньозмитих- 80-120, сильнозмитих лише — 50-80 т/га.

Один із головних факторів, що є причиною розвитку ерозійних процесів -надмірна сільськогосподарська освоєність і розораність території, порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових, лісових і водних угідь, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Ці негативні явища обумовлені, перш за все, результатом екстенсивного ведення сільськогосподарського виробництва та недотриманням екологічних вимог землекористування.

Так, загальна площа земель в Україні становить 60,4 млн. га. З них — 70% — 42,4 млн. га — землі сільськогосподарського призначення, з яких щорічно обробляється понад 32 млн. га. Для порівняння, у Польщі під сільгоспвиробництво задіяні вдвічі менші площі — 14 млн. га, в Німеччині — 12 млн. га, у Румунії — 9 млн. га.

В Запорізькій області розораність сільськогосподарських угідь навіть перевищує середній показник по Україні і становить близько 80%. При цьому за даними Інституту землеробства УААН досягнення екологічної рівноваги в агроландшафтах можливе лише за умов, коли частка орних земель у складі сільськогосподарських угідь не перевищує 55-60%.

Причинами незадовільного захисту ґрунтів від ерозії, є також розміщення просапних культур на схилах більше 3 градусів, прямокутне розташування полів, слабка захищеність полів лісонасадженнями, відсутність комплексності в проведенні протиерозійних заходів.

Болючі проблеми збереження родючості сільськогосподарських земель ще більш загострилися після проведення розпаювання земель колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Розвиток різних форм власності та господарювання на землі без суворого державного контролю за станом земель, призвели до споживацького ставлення до землі та ігнорування екологічних вимог в угоду економічним інтересам.

Роки такого безгосподарського, хижацького ставлення до землі, недодержання науково-обґрунтованих систем землеробства, внесення недостатньої кількості органічних та мінеральних добрив, недосконалість техніки і технологій обробітку ґрунту, низький науково-технічний рівень проектування, будівництва та експлуатації меліоративних систем, не виконання природоохоронних, протиерозійних та інших заходів негативно позначились на

стані земель. В межах Запорізької області нараховується 1212,7 тис.га еродованих сільськогосподарських угідь (58,1%), з яких рілля складає 1025, 4 тис. га, або 57,2% їх загальної кількості. За ступенем еродованості земель слабоеродованих налічується 685,9 тис.га (32,8%), середньоеродованих — 331,2 (15,9%), сильноеродованих — 195,6 тис.га (9,4%).

Родючі землі чи пустеля?

У вирішенні питань охорони і відтворення родючості ґрунтів першочергового значення має комплексний підхід з боку органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Фінансовим джерелом для вирішення цих питань є кошти, накопичені від сплати втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Стаття 209 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік заходів, на які можуть використовуватися кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва: освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорона земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, інвентаризація земель, проведення нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про охорону земель» документацією із землеустрою в галузі охорони земель є виключно схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць (район, село, селище, місто), землеволодінь і землекористувань. Інша документація із землеустрою не є документацією в галузі охорони земель.

На сьогодні по області на спецрахунках місцевих, районних та обласної ради загалом накопичено 10,124 млн.грн. коштів, що надійшли в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. І надзвичайно важливо, щоб у кожній місцевій та районній радах розуміли важливість використання коштів з цих спецрахунків за їх прямим цільовим призначенням.

Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами — чудовий привід, аби замислитись над проблемами збереження і відтворення родючості українських земель. Адже, зберегти рідну землю для майбутніх поколінь, передати її у спадок нащадкам квітучою і багатою — наш святий обов’язок!

 

Начальник управління            В.Г.Винник