image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Особливості стягнення звернення на кошти боржника – юридичної особи при примусовому виконанні рішень органами державної виконавчої служби

32392Примусове виконання рішень судів, інших органів, посадових осіб  (далі — рішень) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Під час здійсненні державними виконавцями своїх повноважень щодо виконання рішень вони керуються насамперед Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби та іншими нормативно – правовими актами.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»  державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно статей 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом

У разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32  Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, звернення стягнення на заробітну плату, доходи, пенсію тощо.

Слід зазначити, що чинним законодавством про виконавче провадження визначено певну черговість звернення стягнення на майно боржника, зокрема боржника – юридичної особи.Так, в  першу чергу стягнення звертається  на  кошти  боржника  у  гривнях  та іноземній валюті,  інші цінності,  у тому числі кошти на рахунках  і  вкладах  боржника  у банках та інших фінансових установах,  на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Так, готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах  або  інших  сховищах  боржника — юридичної особи,  підлягає невідкладному  вилученню   після   її   виявлення   та   складання відповідного  акта  державним  виконавцем.  Вилучена  готівка  зараховується  на  відповідний  рахунок органу  державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти                            боржника — юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах,  у порядку,  встановленому цим Законом.

Інформацію про наявні  у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах   доходів   і   зборів,  інших  органах  державної  влади, підприємствах,  установах  та організаціях, які зобов’язані надати йому  інформацію  у  триденний  строк,  а  також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на  кошти                боржника  —  юридичної особи,  що знаходяться на його рахунках,  а також на рахунках,  відкритих боржником — юридичною  особою  через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.

У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові.

Разом з тим, Законом України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік обмежень звернення стягнення на кошти                       боржника – юридичної особи.

Зокрема, згідно частині п’ятій статті 65  цього Закону, не  підлягають  стягненню  в  порядку,  встановленому цим Законом, кошти, що   перебувають   на   спеціальному   рахунку  експлуатуючої організації  (оператора)  відповідно   до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних   із   забезпеченням  ядерної безпеки», та кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання,  відкритих  на  виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України  «Про  теплопостачання».

Важливим заходом примусового впливу на боржника є обов’язок державного виконавця надсилає  відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності У  разі  якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника — юридичної особи у банках чи  інших  фінансових установах  боржник  умисно  не  виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи  інших  фінансових  установах.У разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу  або різниці в заробітку  за  час  виконання  нижчеоплачуваної  роботи  боржник є податковим  агентом,  який виконує судове рішення, з відрахуванням податку   на   доходи   фізичних   осіб   та   єдиного  внеску  на загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування  із  сум, що належать до виплати стягувачу.Слід зазначити, що звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб — підприємців здійснюється також за правилами глави 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Законом  України № 423-VIII  від 14.05.2015 частину 52 Закону України «Про виконавче провадження», якою регулюються загальний порядок звернення на майно боржника, доповлено частиною  восьмою,  згідно  якої державний  виконавець проводить перевірку майнового стану боржника  не  пізніше  наступного  робочого  дня  після закінчення строку  для  самостійного  виконання. У подальшому така перевірка щодо виявлення рахунків боржника проводиться  державним виконавцем кожні два тижні.

У разі відсутності у боржника — юридичної особи  коштів  у обсязі,   достатньому   для   покриття  заборгованості,  стягнення звертається  на  інше  майно,  належне   такому   боржникові   або закріплене  за  ним,  у  тому числі на майно,  що обліковується на окремому балансі філії,  представництва та  іншого  відокремленого підрозділу  боржника  — юридичної особи (крім майна,  вилученого з обороту або  обмежуваного  в  обороті)  незалежно  від  того,  хто фактично використовує це майно.

 

 

 

 

Провідний спеціаліст

відділу організації та контролю

за виконанням рішень Управління державної

виконавчої служби Головного територіального

управління юстиції у Запорізькій області      І.В. Аксініна