image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника

Міністерство-юстиції-УкраїниЗаконодавство про працю України забезпечує право вільного вибору місця роботи, роду занять, а також безперешкодного переходу на будь-яку іншу роботу. Тому працюючим надається можливість розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, що досить часто називають звільненням за власним бажанням.

Строковий трудовий договір, як правило, не підлягає розірванню достроково, оскільки працівник, уклавши такий договір, узяв на себе зобов’язання виконувати роботу протягом строку договору. Роботодавець, як правило, не має права достроково розірвати трудовий договір без згоди працівника.

Відповідно до вимог п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП України, строковий трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або укладається на час виконання певної роботи.

Також, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

         При цьому, ст. 23 КЗпП України виокремлює трудові договори, що укладаються на строк, визначений за погодженням сторін. Такі договори називають строковими. Вони можуть укладатися як при прийнятті на роботу, так і згодом, якщо є підстави для укладення (переукладення) строкового трудового договору. Разом з тим, строковий трудовий договір може укладатися на будь-який строк, визначений за погодженням сторін. При цьому закон ніяк не обмежує права сторін трудового договору на визначення строку його дії (якщо взагалі не заборонено в даному випадку укладати трудовий договір на строк).

        Отже, строковий трудовий договір можна укладати навіть на один день, причому цей день не обов’язково повинен бути повним робочим днем. Він може бути і неповним таким, що дорівнює, наприклад, 45 хвилинам. Зрозуміло, що це крайнощі, які не зустрічаються в реальному житті, але принципово вони дозволені законом. З іншого боку, закон не перешкоджає укладанню його на 3, 5, 10 чи 20 років.

         Разом з тим ст. 23 КЗпП України, допускає можливість укладання трудового договору на час виконання певної роботи. Це — інший різновид строкового трудового договору, оскільки, наприклад, у ст. 39 КЗпП після формулювання «строковий трудовий договір» прямо дається посилання на п. 2 і 3 ст. 23 КЗпП. Немає сумніву, що коли в ст. 184 КЗпП вживається поняття строкового трудового договору, то маються на увазі трудові договори, передбачені не тільки п. 2, але й п. 3 ст. 23 КЗпП. Укладення трудового договору на певний строк відрізняється від укладення трудового договору на час виконання певної роботи тільки за формальними ознаками: у першому випадку строк дії договору визначається зазначенням на його тривалість або граничну дату, до якої продовжується дія трудового договору, а в іншому випадку сторони домовляються не про дату, не про строк, а про те, що даний трудовий договір укладено на час виконання певної роботи. Звернемо увагу на ту обставину, що ст. 24 КЗпП не допускає можливості обчислення строків шляхом зазначення на події або обставини. Але це не впливає на чинність п. 3 частини першої ст. 23 КЗпП, що встановлює правило про інший спосіб обчислення строку трудового договору. Отже, це правило є спеціальним щодо ст. 24 КЗпП, а тому — і таким, яке підлягає застосуванню при визначенні строку трудового договору. Запис про строковий характер трудового договору в трудовій книжці не робиться. Але вказівка на це в наказі про прийняття на роботу («… прийняти… за строковим трудовим договором…») із зазначенням строку трудового договору є цілком необхідною. Відсутність такої вказівки в наказі може тягти визнання трудового договору укладеним на невизначений строк. Щоб уникнути спорів, працівникові, якого приймають на роботу за строковим трудовим договором, слід запропонувати зазначити в заяві про прийняття на роботу на строковий характер трудового договору.

Підставами для розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника є:

       1) хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають продовженню ним роботи відповідно до трудового договору;

       2) порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору;

       3) якщо працівник, відповідно до ст. 38 КЗпП, має право на звільнення у визначений ним строк до закінчення двотижневого строку після попередження про звільнення у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу.

Зауважимо, що у законі не міститься вичерпного переліку поважних причин при звільненні працівника за власним бажанням.

У разі відмови роботодавця у вимозі працівника розірвати строковий трудовий договір працівник має право звернутися в органи з розгляду трудових спорів (комісію з трудових спорів чи суд). У цьому випадку зазначений орган дає оцінку поважності причини і правомірності вимоги працівника про дострокове розірвання трудового договору.

Працівник, який бажає достроково розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, навіть за наявності поважних причин, не має права на двотижневе письмове попередження власника або уповноваженого ним органу і залишення роботи по закінченні цього строку. Він може залишити роботу лише тоді, коли власником або уповноваженим ним органом буде виданий наказ про звільнення з роботи.

Якщо власник або уповноважений ним орган не видає наказ і не бажає звільняти працівника з роботи, останній може звернутися в органи по розгляду трудових спорів з вимогою про дострокове розірвання трудового договору. Це єдиний випадок в законодавстві про працю України, коли органи по розгляду трудових спорів можуть розглядати спір про розірвання трудового договору.  Судові органи переважно розглядають трудові спори про поновлення на роботі працівників, які вважають, що їх неправильно звільнили з роботи.

На відміну від трудових спорів про поновлення на роботі, які внаслідок ст. 232 КЗпП України розглядаються безпосередньо районними (міськими) судами незалежно від підстав припинення трудового договору, спори про розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів, тобто в комісії по трудових спорах і районних (міських) судах.

Таким чином, строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

 

 

Провідний спеціаліст відділу кадрової

роботи та державної служби Головного

територіального управління юстиції

у Запорізькій області                                                                               О.І. Запара