image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Ще раз про трудові книжки працівників

Міністерство-юстиції-УкраїниТрудова діяльність працівника це завжди цікава історія для його потенційного роботодавця, тому темою нашої статті невипадково обрано трудову книжку, як джерело інформації про трудову діяльність людини.

Пропонуємо почати обговорення заданої теми з кількох історичних фактів, а саме зазначимо, що вперше трудова книжка з’явилась в Англії і Франції як форма контролю за робітниками. У роки Французької революції було прийнято закон, за яким у Франції фактично запровадили певні документи, дуже схожі на ті, що у нас зараз називають трудовими книжками. Якщо робітник захотів би піти, то його на інше місце без такого документа не взяли б, а в трудовій книжці хазяїн підприємства міг написати все, що він про цього робітника думає.

На Русі не заводили спеціальних трудових документів державного зразка на робітників, лише на державних службовців (чиновників) до 1917 року велись формулярні списки, до яких вносились чин, ім’я, по батькові, прізвище, посада, вік, віросповідання, розмір зарплати, соціальне походження. Також зазначались відомості про майно, про відпустки та була графа, де відображалось чи гідний чиновник підвищення [1].

Своє офіційне значення трудова книжка отримала після 1918 року, та стала використовуватись як головний документ у «непрацюючих» людей для позначення особи замість паспорту, оскільки в той час на державному рівні існував обов’язок працювати кожному громадянину. В такі трудові книжки окрім інформації про роботу заносили ще дані про сплату податків, про отримання продовольчих карток тощо.

За певними даними прототипом сучасної трудової книжки були трудові книжки Германії періоду 1935 року. В них записувались всі пересування працівника та зберігались вони в адміністрації підприємства.

З 1938 року, після прийняття Раднаркомом СРСР постанови «Про запровадження трудових книжок», трудові книжки стали однаковими для робітників і службовців [1].

Наразі роль трудової книжки дещо змінилась, вона вже не має того магічного значення для працівника і роботодавця як ще кілька десятиліть тому. До заповнення трудових книжок обидві сторони стали відноситись з меншою увагою, часто не дотримуються строки їх пред’явлення на підприємство під час працевлаштування, порушуються умови зберігання тощо. На додаток до зазначеного працівник іноді при звільненні «за статтею» може вільно придбати нову трудову книжку та подати на нове підприємство «чисту» трудову книжку. І така ситуація цілком можлива для осіб, які працевлаштовуються на загальних підставах, тобто не мають при працевлаштуванні проходити спеціальну перевірку. В іншому випадку, якщо особа притягнута до відповідальності за скоєння певних видів правопорушень або злочинів, роботодавець це з’ясує саме під час проходження працівником зазначеної процедури.

Маємо звернути увагу ще на одне питання стосовно трудових книжок, а саме анонсування у серпні 2015 року відміни трудових книжок Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та переходу на єдину електронну базу даних, яка має вестись з 2000 року та саме з  неї будуть надаватись відомості щодо трудової діяльності особи. Стосовно даних, які містились у трудовій книжці працівника до 2000 року, то їх мають все ж таки брати з зазначеного документу та враховувати під час обрахування стажу роботи або відповідної надбавки.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України висувались наступні аргументи на захист такої пропозиції:

— трудова книжка – це пережиток минулого;

—  ведення трудових книжок забирає багато робочого часу працівників кадрових служб;

—  трудова книжка дублює свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування [2].

Зазначену ідею схвалили у Федерації роботодавців України, відмітивши, що в Європі трудові книжки вже не використовують і що для нарахування пенсії знати посаду співробітника не обов’язково, в разі, якщо особа має якісь пільги, то ці дані вже внесені у відповідні реєстри.

Натомість у Федерації профспілок України рішення щодо позитивного ставлення до відміни трудових книжок поки не прийнято, відбувається вивчення наведених аргументів.

Міністерством соціальної політики України зазначається, що такі новації є позитивними, але для їх втілення має пройти певна кількість часу та відбутись спільні обговорення з представниками роботодавців та профспілок [3].

Отже, як зазначається в певних джерелах [4], скасування трудових книжок може бути приурочене до початку пенсійної реформи з 1 січня 2017 року. Саме тоді до наявної солідарної пенсійної системи Україна додасть іще два рівні – спеціальні персоналізовані рахунки і добровільні внески.

Підсумовуючи викладене можемо сказати, що питання скасування трудових книжок на наш погляд є досить дискусійним та потребує детального вивчення і обговорення серед широких верств населення та влади. Іноді нове у нашому житті нас спершу лякає, але пізніше видається не таким і страшним, тому будемо чекати на наступні пропозиції і обов’язково присвятимо їм увагу та обговоримо.

 

Використана література:

  1. Історія трудової книжки : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://5fan.ru/wievjob.php?id=15533
  2. Трудові книжки хочуть скасувати – тема обговорення : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kadrovik.ua/novyny/trudovi-knyzhky-hochut-skasuvaty-tema-obgovorennya
  3. Скасування трудових книжок – добре чи погано? : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.korrespondent.net/ukraine/3549996-skasuvannia-trudovykh-knyzhok-dobre-chy-pohano
  4. Скасування трудової книжки: 8 відповідей на головні питання: [Електронний ресурс].– Режим доступу : http://www.slovoidilo.ua/2015/08/10/stattja/suspilstvo/

skasuvannya-trudovoyi-knyzhky-8-vidpovidej-na-holovni-pytannya

 

 

Начальник  управління              А.А.Данов