image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Відмова у відкритті виконавчого провадження у разі відсутності у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника

Міністерство-юстиції-УкраїниВідмова у відкритті виконавчого провадження у разі відсутності у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача та боржника (для фізичних  осіб — платників податків)

Примусове виконання рішень судів, інших органів, посадових осіб (далі — рішень) покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Під час здійсненні державними виконавцями своїх повноважень щодо виконання рішень вони керуються насамперед Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби та іншими нормативно – правовими актами.

Інколи трапляються випадки непорозуміння між органами державної виконавчої служби та судами, іншими органами (посадовими особами), якими видаються виконавчі документи, щодо оформлення виконавчих документів, зокрема – з приводу обов’язковості зазначення ідентифікаційного коду суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуального ідентифікаційного номеру  стягувача  та  боржника (для фізичних осіб — платників податків).

Згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих  документів,  визначених цим Законом,  зокрема —  на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 08.03.2011 (зі змінами) визначено чіткий перелік вимог до виконавчого документа.

Так, згідно пункту 3 частини першої цієї статті, окрім інших даних, у виконавчому документі зазначається: повне найменування (для юридичних  осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по  батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер  стягувача  та  боржника (для фізичних осіб — платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб — громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші  дані,  якщо  вони відомі суду  чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до підпункту «г» пункту 3.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України № від 20.01.2014 № 113/5 та від 12.02.2014 № 327/5) для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

Також, згідно підпункту «ґ» пункту 3.3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, доповненого згідно з наказом Міністерства юстиції України  від 30.11.2012 № 1765/5,  реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта можуть не зазначатися в постановах у справах про адміністративні правопорушення, які виносяться на місці вчинення правопорушення або без участі особи.

З огляду на викладене вбачається, що чинним законодавством про виконавче провадження передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких у виконавчому документі допускається відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру стягувача  та  боржника, що є фізичними особами.

Слід зазначити, що згідно частини першої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний  прийняти до виконання виконавчий документ і  відкрити  виконавче  провадження,  якщо  не закінчився  строк пред’явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 6 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що державний виконавець відмовляє у  відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого  документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».При цьому, стягувач має право звернутись до суду, що видав виконавчий документ, з приводу приведення його у відповідність із вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Інколи суди, інші органи (посадові особи), які видають виконавчі документи, вважають, що державні виконавці зобов’язані в ході вчинення виконавчих дій самостійно з’ясовувати ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер  стягувача  та  боржника (для фізичних осіб — платників податків), посилаючись на статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, нормами цієї статті визначено перелік прав та обов’язків державного виконавця у відкритому виконавчому провадженні.

Отже, до моменту відкриття виконавчого провадження, у державного виконавця відсутні повноваження щодо вчинення виконавчих дій, направлення запитів тощо.

До того ж, згідно норм чинного законодавства, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер  боржника (для фізичних осіб — платників податків) або номер і серія паспорта боржника для фізичних осіб — громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, мають бути зазначено саме у виконавчому документі.

Необхідність зазначення у виконавчих документах цих даних зумовлено необхідністю в подальшому здійснювати перевірку майнового стану боржників, встановлювати джерела отримання боржниками доходів, накладати арешт на належне боржникам майно та вживати інші заходи примусового виконання в повному обсязі.

Відсутність цих даних може призвести до неповноти вчинення виконавчих дій та до випадків безпідставного накладення арешту на майно осіб, ім’я, прізвище та по батькові яких співпадають з даними боржників по певних виконавчих провадженнях.

Головний спеціаліст  відділу організації та контролю  за виконанням рішень Управління державної  виконавчої служби Головного територіального  управління юстиції у Запорізькій області

 І.В.Аксініна