image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Школярі завітали до сільських ветеранів

10:45 29.09.2016

1111111-002Щорічно напередодні Міжнародного дня людей похилого віку, який відзначається  1 жовтня, школярі Новомиколаївської загальноосвітньої школи відвідують ветеранів села, надсилають їм вітальні листівки, запрошують в гості для спілкування, надають посильну допомогу. І цьогорічна традиція в день 25 річниці  свята залишилась незмінною.

Йдуть осінніми вулицями школярі, йдуть селом, в якому, незважаючи на лихоліття, життєві складності та проблеми, продовжується  активне життя. Бо головним його життєдайним джерелом є люди, які творять історію, невтомно працюють, будують, садять сади, орють землю, а  додають їм  наснаги досвідчені, мудрі, добрі старожили. Сьогодні вони для нас  просто бабусі й дідусі. Але сядьте біля них, поговоріть з ними, і перед вами відкриються сторінки їхнього життя.  Із   історії   цих  сімей  складається історія нашого народу.

І ось в  переддень свята учні 4 класу відвідали одного із старожилів, 86 річного Дем’яненка Миколу Михайловича (на фото в центрі). Теплою і зворушливою була ця зустріч. В котрий раз школярі пересвідчились, що за плечима у цих людей — мудрості стигла пора, а спогадів миті без ліку, роки по вінця добра — праведно й щиро прожиті. Розчулені і схвильовані  діти  запитували і запитували. І при розповідях здавалось, що на мить ми всі стали свідками давніх подій.  Сповнені гордістю, що поруч з ними живуть люди, які додають наснаги і  впевненості в завтрашнім дні,  школярі повертались в родини, де ще довго було чути відлуння цієї зустрічі. Це був чи не найголовніший урок людяності в їхньому житті, бо мудрі і лагідні слова  людей похилого віку — це той золотий засів у дитячу душу, з якого виростає милосердя, справедливість і щедрість. І від нас з вами значною мірою залежить, якими будуть роки,  які залишилось прожити нашим бабусям і дідусям. Найбільшою радістю для них є любов дітей та онуків. З нею і фізичні болі, на які “щедра” старість, переносити легше.

Адже найвища наука життя — це мудрість, а найвища мудрість — бути добрим. Доброта і чуйність, співчуття і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати  ближнього у важку хвилину, розрадити в горі й біді — це у характері української нації . Тому у  вчителя благородна місія — виховати у підростаючого  покоління  людяність, милосердя, співчуття і шанобливе ставлення до людей похилого віку.

А свою любов треба доводити не лише словами, а й ділом. Треба менше говорити про добро, а просто його робити.

Клавдія КОНОПЛЯНКО, старший учитель Новомиколаївської загальноосвітньої школи