image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

У  травневі дні в нашому місті був проведений яскравий захід патріотів Мелітопольщини — парад вишиванок. В ньому  із задоволенням взяли участь люди похилого віку та юнаки, з гордістю демонструвала свої вишиванки малеча.

Цей красивий захід та незабутні, добрі спогади про минулий конкурс читачів з вишиванками знов надихнули провести на сторінках газети «Новий день» вишиванкове змагання.

Надсилайте  фотографії: свої, ваших  рідних та друзів у вишиванках. А ми їх обов’язково надрукуємо на шпальтах газети та на сайті www.noviden.org.ua. Переможці, прізвища яких будуть оголошені напередодні Дня незалежності України, отримають цінні призи та подарунки від газети «Новий день» та депутатської групи «Аграрії  Мелітопольщини». Також приз читацьких симпатій отримає той учасник конкурсу, який набере найбільшу кількість позитивних відгуків.

Передавайте свої фото до редакції за адресою: м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 21 або надсилайте на  e-mail: n63155@gmail.com

До фотографії надайте ім’я і прізвище патріота у вишиванці, якщо є інформація про те, хто виробив вишиванку та контактний  телефон. Спонсор конкурсу — депутатська група «Аграрії  Мелітопольщини» — запрошує всіх бажаючих взяти участь.

Чекаємо ваші фото!

Читайте, передплачуйте, беріть участь у конкурсах та акціях  

газети «Новий день»!

Зустрічайте учасників:

Перша конкурсантка — Анастасія Чібізенко з сином Іваном.

“Ми кожного року беремо участь у параді вишиванок всією родиною. Це наша традиція — одягати вишиванки та йти на свято. З дитинства пам’ятаю, як наша з сестрою мама робила нам вишиванки до конкурсів у школу. Деякі з них ми носимо і зараз. Свого маленького сина Івана я теж привчаю до сімейних традицій святкувати у вишиванках. На фото — ми з Іванком у вишиванках на параді 2015 року.”

Друга конкурсантка — Тетяна Белименко.

На світлині моя красуня-подруга Тетяна, яка відвідала разом зі мною в минулому році свято Івана Купала в селі Охрімівка. Вона прекрасна мама, добра дочка і відмінний фахівець у своїй сфері, але коли одягає вишиванку і ми зустрічаємось на святах, відкидаємо всі турботи і веселимося, наче дівчата, за що  я дуже ціную ці щасливі моменти нашої  дружби.

Дарина Косенко

Третя конкурсантка — Горбунцова Віталіна і родина.

Добрий день! Ми, родина Горбунцових, вітаємо редакцію «Нового дня» і дякуємо за можливість взяти участь у такому чудовому конкурсі. Наша донька Віталіна дуже любить вишиванки. Вона самостійно вибрала найкращу із бабусиної шафи і ми зробили справжню фотосесію у квітнику. Коли переглядали фото, на думку спало — написати вірш. Те, що у нас вийшло, ви зараз побачите. Дякуємо всім!

                                                 Вірш Ксенії Денисової

Великодній ранок

Великодній світлий ранок…

Скоро вже смачний сніданок.

Я тихенько помолюся,

Потім гарно одягнуся.

Із бабусиної шафи,

Де святкові речі й шарфи,

Я дістану вишиванку,

В ній і вийду до сніданку.

Справжню, гарну, як у неньки,

Вишиваночку біленьку,

Одягну і посміхнуся,

Знову палко помолюся:

За нове життя й родину

І за рідну Україну!

В мене є одне бажання:

Миру прошу всім й кохання!

Хочу, щоб на всі сніданки

В домі одягали гарні вишиванки!

Щоб традиції вертались,

Люди щоб завжди вітались.

Я усіх люблю на світі!

То ж давайте в мирі жити!

С повагою — Горбунцова Віталіна і родина

Четверта конкурсантка — Ксенія Денисова.

Добрий день! Велика вдячність «Новому дню» за опубліковане фото нашої донечки Віталіни! Вся родина була щаслива побачити її на сторінках газети. Чоловік одразу наполіг, на моїй участі у конкурсі. Отже знову була організована фотосесія, відібрано знімок і авторський віршик. Я з дитинства пишу про те, що на серці. На конкурсі талантів «ТРІУМФ-FEST 2017» я зайняла друге місце, прочитавши свій кращий вірш «Материнська сльоза». Щиро дякую редакціЇ за можливість показати себе і свою творчість!

                                                      Українські вишиванки

Дуже гарні рідні українські вишиванки,

Які бабусі наші розшивали до світанку.

З дитинства милі нам червоні й чорні кольори,

Та співи солов’їні, що лунали до гори.

Приємний кожен візерунок, що добробут зиче

Родині й людям, які щастя кличуть.

Нам вишиванки старовинні душі бережуть.

Так люди в серці спокій віднайдуть.

Бо прагнуть всі одного — любові й миру!

Саме тому відроджують у вишиванках Батьківщину!

З любов’ю,  Ксенія Денисова

П’ятий учасник — гурт юних краєзнавців  Новомиколаївської ЗШ І-ІІІ ступенів.

Юні краєзнавці  Новомиколаївської ЗШ І-ІІІ ступенів ще взимку гуртом зробили ось такий гарний Дідух — оберіг з колосків. Його виготовляють  напередодні Різдва. Він стоїть на столі до Водохреща і символізує зв’язок  поколінь роду,  пророкує врожайний рік,  достаток і нескінченність життя. «Буде Дідух на столі — буде урожай у полі», — так вважали наші пращури. В святковій атмосфері, у вишиванках, діти гуртом згадували приказки та прислів’я про ХЛІБ, обережно клали колосок до колоска. І на завершення прикрасили Дідух калиною, стрічками та просили гарного врожаю.

Шостий учасник — Артур Сириденко. 

Вітаю улюблену газету всієї нашої родини «Новий день»! Я Артур Сириденко. Вірішив взяти участь у вашому конкурсі після моєї сестрички Віталіни і мами Ксенії. Моя тітка подарувала мені вишиванку з Греції, і я вирішив показати всім не тільки себе, а ще й своє рідне село, яке я дуже люблю. Сьогодні село відроджується. У нас прокладають дороги, освітлюють вулиці. Найбільш мені подобається, яку гарну зробили школу з новітнім дитячим майданчиком. Наші односельці привітні і толерантні до всіх людей! Ми зичимо всім миру й злагоди!

Астраханка
Астраханка серцю наймиліша.
Це мій чудовий рідний край!
Тут навіть зорі, наче, яскравіші…
Талантів цілий водограй!
Кругом широкії простори.
Поля хвилясті, як моря!
Нам непотрібні океани й гори,
Бо наша цінність — це земля!
Я вийду в поле в вишиванці,
Сопілочку свою візьму,
Зроблю намисто, як у казці,
Й матусі дома одягну…
До нас частенько ходять гості.
Стрічайєм з хлібом-сіллю
їх завжди!
З любов’ю й радістю ми всіх
запросим,
То ж приходіть до нас і ви!

З любов’ю, Ксенія Денисова

Седьмая участница — Елена Белецкая.

Фото № 1

Фото № 2

Фото № 1: “Мои дети и их друзья — патриоты Украины! На праздники всегда в украинских вышиванках”!
Фото № 2: “Я не украинка ни по национальности, ни по месту рождения. Но, прожив много лет в Украине, очень полюбила эту страну и теперь, бывая за границей, с гордостью и большим удовольствием одеваю наряды в украинском стиле, демонстрируя тем самым свою принадлежность к теперь уже родной стране”.

 

Наступні участники — Ксенія та Богдана Кравченко.

Добрий день, улюблена газета «Новий день»!
Відправляю Вам фотографію моїх онучок — Ксенії та Богдани Кравченко. Ми проживаємо у Мелітополі.
Старша, Ксенія, закінчила перший клас. У школі, на кожне свято вдягали вишиванку — це була парадна форма у їхньому класі. А малій, Богдані,
теж обов»язково потрібна вишиванка — вона у всьому наслідує старшу сестру. Дівчатка також з задоволенням приймали участь у параді вишиванок вже два роки підряд.

Следующая участница — Лариса Швигель.

Этой фотографии уже около 60-ти лет. На фото обычная украинская семья.
Отец Дмитрий — уроженец Винницкой области, и мать Надежда, уроженка Орловской области, со своими дочерьми.
Дмитрий и Надежда встретились после войны в с. Константиновка Мелитополь-ского района, куда в голодные годы переехали их родители.
Русская девушка Надежда очень быстро освоила наш местный «суржик» и полюбила украинские традиции и украинскую вышивку.
Да так, что не только «наряжала» своих дочерей в вышиванки, а и вышивала целые картины, портьеры на двери, занавески на окна, украшая свой дом украинским орнаментом.
Дмитрий, не расстававшийся со своим походным баяном на полях сражений, продолжать играть, а Надежда с одинаковым успехом пела русские и украинские народные песни «Посіяла огірочки» «Їхав козак на війноньку».
Истинным кладезем украинского народного творчества были сказки, байки, былины, анекдоты дяди Савки, который знал их неисчислимое множество и рассказывал их всем, кто хотел его слушать, особенно детям.
При этом он едва умел читать, имея 2 класса приходской школы. Он вместе с женой (моей бабушкой) Ксенией, обожавшей скрипку и цветущие «васильки», жил с семьей сына Дмитрия.
В атмосфере любви ко всему народному: традициям, песням, культуре и выросли их дочери, ставшие впоследствии учителями.
Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов’ю серця зігрівають —
Доброта і тепло в них відданість мають,
Захищають від лиха й біди.
Воспоминаниями о детстве поделилась Лариса Швигель, на фото в центре

Наступна учасниця — Ольга Вікторівна.

Доброго дня, шанована нами газета «Новий день»!

На фото жителька села Терпіння, шестирічна Кароліна Лєпіхова, наша улюблена онука .

Вишиванки завжди були національним та родинним символом, нашою гордістю та святинею, адже вишита українська сорочка — це не просто одяг, це справжній оберіг. Це один із символів української культури. Одягаючи вишиванку, хочеться, щоб онука продовжувала українські традиціїї та щоб їх вона оберігала. Нашій дівчинці подобається носити український традиційний одяг, розмовляти українською.

Бабуся Кароліни, Ольга Вікторівна

Вокальная группа «Зоряночка», пос. Новое

Наступна учасниця — Людмила Дикун.

Ця світлина об’єднала справжніх патріотів, які багато років зі сцени пропагують українську пісню. Це члени вокальної групи «Зоряночка» із села Нового. У жовтні цьому колективу виповниться 30 років. У ньому співають колишні трудівниці колгоспу » Зоря», культпрацівники, медики, вчителі і просто жителі села. Тож вишиванка для них — головна складова частина сценічного костюма.

 На фото в центрі — керівник колективу Мужевенко Дмитро Леонідович. Біля нього стоять найстарші учасники «Зоряночки», що співають в ній від дня створення. Це завідуюча Новенським сільським клубом, ветеран праці Копил Наталія Василівна (справа). А біля неї колишня передова доярка, член правління тодішнього колгоспу «Зоря», почесний донор і просто прекрасна людина Марія Іванівна Бенедюк . Крайня справа — то ветеран праці, вчитель Людмила Миколаївна Дикун, голова сільської первинної організації ветеранів війни, праці та дітей війни. Зліва від Д.Мужевенка стоїть наймолодша учасниця вокальної групи Наталія Яківна Матвєєва.

Та найголовніше — те, що всі, хто на фото, одягнені у сорочки, які вишила член вокальної групи Марія Михайлівна Лазуто — відома майстриня нашого краю ( на фото — крайня зліва). Колишня колгоспна доярка своїми натрудженими руками створює таку красу, що не можна намилуватися. Вишиває вона з дитинства. За своє життя виготовила більше 30 вишиванок як жіночих, так і чоловічих. А скільки рушників вишито! Мабуть, якби їх простелити по кордону, то всю рідну Україну обгорнули б! А ще майстриня вишиває бісером ікони. У її наробку їх десятки. Вишивання для Михайлівни — саме життя. Вона з власної ініціативи навчила цьому мистецтву учнів Новенської школи, подруг, сусідок. Милуйтеся, шановні читачі, яскравими барвами вишиванок, а як завітаєте у Новенський сільський клуб на концерт «Зоряночки», то зможете побачити і учасників, і їхні костюми, як-то кажуть, наживо. То ж до зустрічі!

Наступна учасниця — Мамонтова Аліна.

Добрий день!

Я Мамонтова Аліна. Обожнюю українську культуру, а особливо вишиванки і петриківський розпис. Я брала участь і  займала призові місця у Всеукрїнських та Міжнародних конкурсах декоративного орнаментального мистецтва. Бажаю наснаги і творчих злетів улюбленій газеті «Новий день» та всім її читачам.

 

 

Акція «Кошик солдату», волонтерська група

Наступна учасниця — Галина Голованова.

Ветерани Мелітопольського району своїми виступами-концертами завжди пропагують національний фольклор та українську національну вишивку серед населення. Майже в кожному селі при клубах діють вокальні групи, учасники яких завжди надягають вишиванки.
По-різному буває: хто сам собі готує вишиванку, хто купує, а ось Марія Михайлівна Лазуто, переможець обласного конкурсу «Волонтер 2016 року», добре володіє технікою української народної вишивки, тому завжди радо ділиться своїм умінням, проводить майстер-клас з цього виду мистецтва не тільки для ветеранів, а й для дітей та молоді, пропагуючи українську народну вишивку, тому у кожного члена клубу є не одна сорочка-вишиванка, з дівчатами вона вишиває ще й весільні рушники. Здібності до вишивання у неї проявилися ще з раннього дитинства, адже вона народилася на Тернопільщині, де дівчаток привчають до вишивання з раннього дитинства. Ось і вишила Марія Михайлівна вишиванки не тільки для товарок по вокалу, а й сільському голові, музичному керівнику та іншим.
Наступний учасник — Євген Білоус.

Доброго дня! Ще з дитинства мене виховували в любові до своєї Батьківщини,  і ця любов стає дедалі міцнішою. В свій вільний час я ходжу до української капели бандуристів»Джерела», там дійсно люблять Україну. Це фото зроблене під час нашої поїздки до Запоріжжя. Я вважаю, що кожний громадянин нашої держави повинен любити її, як свою матір.

Я люблю свою Батьківщину!
Ії ніжні світанки, файні пісні.
Колискові в дитинстві почуті,
Що співала щоночі мати мені.
Ії мову оту солов’їну
Не забуду ніколи, вона в серці моїм,
І в цей день вишиванку надіну,
Бо без неї на серці тяжко мені.
Так, я люблю Україну!
В моїм серці Вона буде жити завжди,
І якщо я далеко поїду,
Вишиванка моя нагадає мені,
Що я син своєї країни,
Що земля ця завжди буде моя!
Так, я люблю Україну!
І любов моя не згасне,
Ця любов навіка!

Євген Білоус

На конкурсе в Литве

Следующая участница — Мамонтова Настя.

Здравствуй, любимая газета «Новый День»!
Я Мамонтова Настя. Мне очень понравился ваш конкурс фотографий. Хочу поделиться и своим фото. Я стала победительницей Международного этапа конкурса по устному счету «Пранглимине-2017» и поехала в Литву представлять Украину. Конечно, я была в своей любимой вышиванке, ведь я очень люблю свою страну и горжусь тем, что я украинка!