image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Подарували свято школярам Гранітного

Для учнів та дітей педагогів школи с. Гранітне волонтери привезли 188 солодких новорічних наборів, канцелярські набори, речі тощо

В День святого Миколая більш двох тонн продуктів та речей відвезли журналісти та члени волонтерської групи «Небайдужі» бійцям АТО і дітям Гранітненської школи в Донецькій області.

Члени волонтерської групи «Небайдужі» та журналісти також завітали до військових на передову і передали подарунки

Традиційно, перед новорічними святами, члени волонтерської групи «Небайдужі» відвідують школярів у прифронтовій зоні та бійців, які перебувають на передовій. Цей рік не став винятком, волонтери завітали до Гранітненської школи та передали її учням солодкі подарунки та інші необхідні речі.
Ініціаторами акції стали Мелітопольська міжрайонна організація Національної спілки журналістів України та міський відділ культури. До неї також долучилися підприємці, освітні заклади та громадська спільнота Мелітопольщини і Якимівського району. Активіст волонтерської групи «Небайдужі» Людмила Шведюк зазначила, що дуже приємно бачити щасливі очі дітлахів.
— Хотілося б, щоб це був останній воєнний рік, а ми як волонтери приїжджали для обговорення спільних питань у подальшій відбудові регіону. Я чула від дітей щирі слова подяки і розуміла, що ці діти патріотично виховані і чітко усвідомлюють, що їх дім — це Україна, що саме вони будуть відбудовувати і розвивати країну, — підкреслила Людмила Шведюк.
Слід відзначити, що Гранітне пережило дуже важкі часи, коли село було зруйноване від артобстрілів, була пошкоджена й будівля школи.
Завуч навчального закладу Ірина Демешко розповіла, що в довоєнний час в школі навчалось 286 учнів, а сьогодні — 157.
— Вибухи чутні, але, слава Богу, лише на околиці, ми вже не здригаємося від звуків пострілів. Якщо не всі селяни повернулися з місць тимчасового проживання — це лише зараз відсутність роботи. Кар’єр не працює, 50 відсотків сільгоспземель залишились на тому боці, а те, що залишилось — заміноване. Більшість будівель селян відновлена за допомогою різних благодійних фондів. Потрібно жити вдома і боротися за нього. Разом налагоджуємо життя в селі, — зазначила Ірина Демешко.
В цей святковий день також приїхали привітати дітей представники Федерації грецьких товариств України. Благодійників з Одеси та мелітопольських волонтерів школярі зустрічали у вишиванках і гімном України. Вони розповідали вірші і співали пісні грецькою та українською мовами.
Кожна дитина отримала подарунок, всього було привезено для школярів та дітей педагогів 188 солодких новорічних наборів. Окрім Мелітопольської міжрайонної первинної організації Національної спілки журналістів України, до акції долучилися міський голова Сергій Мінько, його заступник Іван Федоров, секретар міськради Максим Бєльчев, міський відділ культури, школи Якимівського та Мелітопольського районів, студком МДПУ, ЗОШ №№ 25, 19, 15, Аграрний ліцей, редакції газет «Новий день» та «Слово трудівника», міський центр туризму, союз аматорів-бджолярів «Бджілка», фірма «Фармекс», підприємці Центрального ринку. Небайдужі мелітопольці та якимівці передавали також дитячі речі, різні іграшки, книжки, канцелярські товари. Від поета Олега Гончаренка передали в бібліотеку школи його авторські книги.
Директор Гранітненської школи Олександра Коссе подякувала за допомогу та підкреслила, що останнім часом вони отримують чималу підтримку. Повернулися до навчального закладу спеціалісти, тож з викладанням предметів проблем немає, школа укомплектована всім необхідним, і діти вчаться в теплих приміщеннях.
— Спогади у дітей важкі, вони рано подорослішали. В школі немає конфліктів, бо вони стали добрішими, уважнішими, турботливіше ставляться одне до одного. Найголовніше — що сьогодні з’явилася якась стабільність. Хоча останнім часом стали частіше стріляти, але сподіваємося, що більше не будуть стріляти по селах і мирних людях. (В Гранітному через кожні 20-30 секунд чути постріли, а межа мирної землі закінчується близько кілометра від школи. — Прим. автора). Ми відчуваємо підтримку всієї України. Мене запитують, що, раніше друзів не було? Було, але тоді це так не сприймалось, не звертали уваги, як само собою зрозуміле. А коли почалися воєнні дії, ми опинилися в центрі: не виїхати, ні в’їхати, рік без світла, тепла і лікарів, без зарплати, в школі було вибито 68 вікон, всі батареї розірвані. Село знищували. Йду на роботу, вулиця існує, повертаюсь — нічого не залишилось. Тоді завдяки тому, що ОБСЄ та Червоний Хрест на кілька днів припинили артобстріл села, ми в школі провели для дітей новорічні та різдвяні свята. З’явились волонтери, благодійні фонди, національні товариства допомогли оговтатися. Ми вдячні всім, хто нас підтримує, життя поступово налагоджується. Я боюся ду-мати, що жах 2014 року може повторитися, — розповіла директор школи.
За словами Олександри Коссе, на сьогодні кількість учнів у Гранітненській школі скоротилася вдвічі, але серед них є діти з Донецька, Мічуріне, Тельманове.
— Такі діти у нас навчаються екстерном. Тенденція збільшується. Нам складно робити це технічно, але ми йдемо на це і цінуємо, що діти і батьки хочуть отримувати українську освіту. Поруч з нами, через річку є село Старомар’ївка (від ред. — населений пункт під контролем «ДНР»). До нас звідти ходять 9 учнів, хоча їм пропонували автобус в Тельманове. Але ні діти, ні батьки на це не пішли. Щодня, 3-4 кілометри пішки, уздовж посадки — і не знаєш, сидить там снайпер чи ні. (від ред. — постійно вздовж посадок стоять таблички про заміновані ділянки). А в грязь — ноги не витягнути з глини. Діти йдуть до школи…
Також волонтери завітали до військових на передову і передали подарунки: багато яблук та мандарин, миколайчиків, домашні компоти та закрутки, мед і часник, сало і квашену капусту, теплі речі, воду, багато книг та газети, дитячі малюнки й листи з привітаннями. Хлопці були шоковані, бо нікого не чекали. Атовці подякували за підтримку.
— Волонтери для нас, в першу чергу — це радість, що пам’ятають, що дбають про нас. Хоча ворожі окопи менш ніж за кілометр, ми звикли, нам не складно, тому що відчуваємо підтримку, ми дуже вдячні вам за свято, — розповів боєць з позивним «Поляк».
В той же час, як волонтери вручили воїнам прапор України, боєць з позивним «Доктор», незважаючи на те, що для ворога був як на долоні, оновив прапор, передавши знятий прапор на згадку мелітопольським волонтерам.
В свою чергу «Небайдужі» висловили побажання військовим, щоб наступного року вони зустрілися вже в мирній країні та з великими планами на розбудову нашої держави.