image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Ветеран УПА отримав медаль

Костянтин Сліпецький нагороджений медаллю «За заслуги Запорізького краю»

12 квітня ветеран Української повстанської армії Костянтин Тимофійович Сліпецький, який проживає у селищі Мирне, був нагороджений медаллю «За заслуги перед Запорізьким краєм».

Її вручили заступник  директора департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької облдержадміністрації Олександр Зубченко та регіональний представник Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Тимур Книш.

Костянтин Сліпецький народився в 1928 році в селі Берегомет на Буковині, що входила до складу Румунії, виховувався дідусем та бабусею.  Влітку 1944 року 16-річний хлопець приєднався до куреня командира Лугового під псевдонімом «Заєць».

Костянтин Тимофійович наголосив, що повстанська армія боролося за незалежність України,  її завданням було визволити територію від гітлерівських окупантів та радян-ської влади, яка також нав’язувала свої правила життя та не поважала українців. Перебуваючи в УПА, ветеран неодноразово був у кількох кроках від загибелі, мав поранення, перехворів тифом, перебував у німецькому полоні. У 1945 році з нацистського ув’язнення його врятували американські війська.  Але знесиленого тяжкою працею хлопця майже відразу знову заарештували, тепер вже радянські «товариші», та доправили до табору для інтернованих осіб. Потім чоловіка  ненадовго відпустили додому, щоб восени 1945 приговорити до 7 років концтаборів. Його матір також вислали до Сибіру. До 1952 року Костянтин Тимофійович  відбував строк у Воркуті, там він важко працював на рудниках. Після закінчення ув’язнення  Костянтин Сліпецький жив у Норильську до 1964 року. І лише один раз приїжджав на свою Батьківщину у відпустку. Та побачене у рідному селі його просто шокувало. Прийшов до місця, де колись була рідна хата,  він її там не знайшов, бо радянська влада спалила будинок. Коли ж він пішов до сільського керівництва, щоб розібратися, то йому «закрили рота», погрозивши черговим ув’язненням. Костянтина Тимофійовича було реабілітовано лише в квітні 1991 року. Та досі він не може отримати статус учасника бо-йових дій і бідкається, що так і помре «ворогом народу». У травні поточного року ветерану виповниться 90 років,  про своє життя він не жалкує.  За одне переживає, що зараз українці вимушені знову відстоювати свою незалежність.