image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Встановлення факту неповної сплати судового збору після закриття підготовчого засідання не є підставою для подальшого залишення позовної заяви без розгляду

Постановою Верховного Суду по справі № 916/3255/17 від 24.07.2018визначено, що той факт, щосуд першоїінстанції не звернув на стадіївідкриттяпровадження у справіуваги на часткову недоплату учасникомсправисуми судового збору, не повиненстворювати такому учасниковіперешкод у доступі до правосуддя на подальшихстадіяхпровадженнязісправи.

28.02.2018 суд першоїінстанціїзакривпідготовчепровадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні. Ухвалоюгосподарського суду Одеської областівід27.03.2018 позовнузаяву у ційсправібулозалишено без руху на підставічастини  одинадцятої  статті 176 ГПК Україниізвстановленнямпозивачу строку (не більшеп’ятиднів з дня врученняухвали про залишенняпозовної заяви без руху)для наданнядоказів доплати судового збору в сумі 238 400 грн. за позовнувимогумайнового характеру; суд роз’яснивпозивачу, що при невиконаннівимогданоїухвали, у строк, встановлений судом, позовназаявазалишається без розгляду.Копіявказаноїухвали суду отриманапредставникомпозивача 28.03.2018 підрозписку в суді.

02.04.2018 спливвстановлений судом строк для надання суду доказів доплати судового збору в сумі 238 400,00 грн., таких доказівпозивач суду не надав. В той же час 02.04.2018 до суду першоїінстанціїнадійшлазаявапозивача про частковезалишенняпозовнихвимог без розгляду.

Суд першої інстанції не задовольнив дану заяви, мотивуючи це тим, що часткове залишення позовних вимог без розгляду не передбачено нормами ГПК України, а нормами частини тринадцятої статті 176 ГПК України врегульовано питання залишення без розгляду саме позовної заяви в цілому, оскільки залишення цієї заяви без розгляду є наслідком її подання до суду, зокрема,   без додержання вимог статті 164 ГПК України.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 03.04.2018 та передаючи справу до господарського суду Одеської області для розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з такого.

Відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви позивача про часткове залишення позовних вимог без розгляду є неправомірною, оскільки судом залишено поза увагою процесуальне право позивача, передбачене пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України щодо відмови від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, відтак судом безпідставно застосовано норму частини тринадцятої статті 176 ГПК України  та, як наслідок, неправомірно залишено позовну заяву без розгляду в повному обсязі, тоді як місцевий суд повинен був залишити без розгляду лише позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору управління нерухомим майном від 31.12.2014 та завершити розгляд справи в іншій частині позовних вимог.

Причиною поданнякасаційноїскарги стала незгода відповідача по справіТОВ «Нова-Хвиля» зіскасуваннямухвалигосподарського суду Одеськоїобластівід 03.04.2018.

Зі структури (змісту) ГПК України вбачається, що глава 2 даного Кодексу має назву «Відкриття провадження у справі», глава 3 — «Підготовче провадження». Відповідно до частиниодинадцятоїстатті 176 названого Кодексу, яка вміщена у главі2, суддя, встановивши, післявідкриттяпровадження у справі, щопозовнузаяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляєухвалу не пізнішенаступного дня, в якійзазначаютьсяпідставизалишення заяви без руху, про щоповідомляєпозивача і надаєйому строк для усуненнянедоліків, який не можеперевищуватип’ятиднів з дня врученняпозивачуухвали.

Якщопозивач не усунувнедолікипозовної заяви у строк, встановлений судом, позовназаявазалишається без розгляду (частинатринадцятастатті 176 ГПК України).

З матеріалів даної справи вбачається, що суд першої інстанції закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні, а вже потім на підставі частини одинадцятої статті 176 ГПК України постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Однак з комплексного аналізунаведенихприписів ГПК Українивипливає,щозалишенняпозовної заяви без руху в даномуразі могло матимісце  лише до відкриттяпідготовчогопровадження у справі.

Отже, суд першоїінстанції, встановившивже на стадіїрозглядусправи по суті, щопозовнузаяву подано без додержаннявимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, мавздійснитирозглядсправи по суті, а судовівитрати, пов’язані з розглядомсправи, розподілити за результатами такого розглядувідповідно до статті 129 ГПК України.

У цьомузв’язкуКасаційнийгосподарський суд підкреслюєтаке.

Те, що суд першоїінстанції через власний недогляд не звернув на стадіївідкриттяпровадження у справіуваги на часткову недоплату учасникомсправисумисудовогозбору, не повинно створювати такому учасниковіперешкод у доступі до правосуддя на подальшихстадіяхпровадженнязісправи. Такийпідхід до вирішенняданогопитанняузгоджуєтьсяіз засадою (принципом) верховенства права, закріпленим у пункті 1 частинитретьоїстатті 3 та частиніпершійстатті 11 ГПК України, є за данихобставинсправедливим та таким, щовиправдовуєправомірнісподівання особи на розглядїїсправи судом у розумний строк.

Касаційний господарський суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно ототожнив поняття «заяви про часткове залишення позовних вимог без розгляду» та «відмови від позову»: суд першої інстанції, одержавши заяву позивача про часткове залишення позовних вимог без розгляду, не мав права застосовувати наслідки, передбачені пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України, тобто наслідки, передбачені для відмови від позову.

З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд хоча й залишає оскаржуване судове рішення апеляційної інстанцій без змін, але з мотивів, наведених у даній постанові Касаційного господарського суду.

 Головний спеціаліст відділу судової роботи та міжнародного співробітництва ГТУЮ у Запорізькій області К.О.Панасенко