image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Краєзнавчі хроніки золотої осені

Учасники екскурсії — біля пам’ятного знака неподалік від села Покровське. Тут навесні 1103 року руське військо здобуло остаточну перемогу над половцями.

Мелітопольські дослідники пам`яток регіону не зраджують своїм традиціям: весна і осінь — пора пізнавальних поїздок

Від менонітів — до половців

В кінці вересня цікавим об’єктом для ознайомлення став для краєзнавців Молочанськ. Гідом подорожі тут був Вілен Миколайович Усиков, адже в цих краях — його мала батьківщина, і він може змальовувати її в яскравих словесних картинах з найменшими подробицями. Старий млин і броварня, меморіальний комплекс, менонітські пам’ятки, залишки колишнього добробуту…

Далі інформаційний су-провід подорожі взяв на себе Валерій Блюмський. Іноді явища, віддалені від нас у часі, сприймаються віддаленими і територіально. Ось, наприклад, остаточна перемога руського війська над половцями у 1103 році. Справді, давно це було, а чи так уже й далеко? Виявляється, ні. По дорозі на Токмак, неподалік від села Покровське установлено па-м’ятний знак у вигляді кам’яної брили. З висічених на ній написів дізнаємося, що «В долинах річок Куркулак і Чунгул — протоків річки Молочної розміщався центр Поморських половців. Тут і проходила битва руських військ з половцями». Увічнені й іменами наших славних предків, серед яких, зокрема, син і онук Володимира Мономаха.

В Токмаку мелітопольські краєзнавці відвідали міський краєзнавчий музей та творчу виставку місцевих художників, побували у Свято-Успенському соборі та в одному з найстаріших соборів у Запорізькій області — Свято-Воскресенському, при якому діє Свято-Амвросіївський чоловічий монастир.

Закінчилася ця подорож на Савур-могилі ( в Україні їх всього три — дві в Запорізькій області і одна в Донецькій). Нагадаємо: раніше краєзнавцями вже була підкорена Савур-могила неподалік від с. Григорівка, поряд з річкою Конка..

«Криниця щастя» і Свято гарбуза

Тихонівська «Зоряночка» чарувала своїм мистецтвом присутніх на Святі гарбуза в Оленівці.

Поїздка краєзнавців 20 жовтня не виходила за межі Мелітопольського району, проте вона, як і всі інші, була цікавою і неповторною. Перша зупинка була в селі Спаському біля Криниці щастя. І це не випадково. Стародавні (зокрема, скіфські) колодязі — улюблена тема Володимира Михайловича Діденка. Він досліджує її давно, скрупульозно і досить успішно, тож йому є що розповісти колегам.

А далі була Троїцька балка, піщані кар’єри, терпіннівські джерела і чудовий старий парк у Зарічному. Осінь не скупилася на тепло, а природа пишалася своїм різнобарв’ям і, здавалося, була впевнена, що так буде завжди і ніщо не порушить її спокою.

Втішалася щедротами золотої осені і Оленівка. В цей день тут вирувало свято, і не яке-небудь, а Свято гарбуза, вперше в Мелітопольському районі. Біля обійстя зеленої садиби «На хуторі», де господинею Людмила Римаренко, на імпровізованій сцені демонстрували свої співочі таланти тихонівська «Зоряночка» та «Черешні» з Мелітополя. Неподалік змагалися у спритності команди «Синій кабачок» і «Жовтий помідор», які виборювали головний приз — Кашовий гарбуз. Працівники Новопилипівського будинку культури добре попрацювали над організацією свята, директор БК і сама виступала в ролі Сльоти. Взагалі, нудьгувати було ніколи: хочеш розваг — будь ласка, крім усього іншого, можеш покататися верхи на коні або в царській кареті, любиш ласощі — вибирай що до смаку,а господині умілі ручки понавозили безліч привабливих речей із сіл та з Мелітополя — можна і помилуватись, і повчитись, і придбати щось цікавеньке! І гарбузова тематика присутня в усьому. Оленівка — село невеличке, та свята тут завжди на висоті. Миру тобі, славна Мелітопольщино!

На ювілеї Атманаю

На цьому узбережжі за часів династії Філіберів в Атманаї була пристань, до якої пролягала залізнична колія.

28 жовтня сільська громада Атманаю відзначила 195-річчя заснування населеного пункту. Свого часу ця територія нинішнього Якимівського району входила до Мелітопольського повіту, тож для краєзнавців таке свято також не байдуже. Розпочалося воно урочистостями в центрі села. На будівлі Будинку культури була відкрита меморіальна дошка, присвячена трьом поколінням династії Філіберів (1823-1919 рр.), яка заснувала перше у Північній Таврії підприємство з вирощування мериносів. Так нинішні жителі селища Атманай вшанували пам’ять фінансового спонсора й керівника економії «Атманай» Людвіка Анрі Філібера (1786-1854 рр.); Амедея Людвіковича Філібера (1818-1889 рр.), який на виставці в Парижі продав поголів’я мериносів для Каліфорнії США, а також вивів новий сорт яблук «Лимонний ренет Філібера; Миколи Амедейовича Філібера (1859-1919 рр.), за часів керівництва якого Атманай досягнув високого економічного і соціального розвитку. Він запровадив безоплатне лікування для населення економії «Атманай». До речі, Микола Амедейович був за-сновником і відомої Дачі Філібера в Мелітополі.

Меморіальна дошка споруджена за ініціативою атманайської сільської громади та ГО «Спілка краєзнавців Мелітопольщини», за фінансової підтримки Кирилівської селищної ради (голова І.В.Малєєв). Автором проекту є член Спілки краєзнавців, завідувач сільського музею І.І. Остапенко.

До речі, поряд, на цій же будівлі є ще одна меморіальна дошка. Вона відкрита у 2013 році (також за ініціативи та сприяння Спілки крає-знавців Мелітопольщини) на честь п’яти чабанів місцевого племзаводу — Героїв Соціалістичної Праці. Жителі пишаються історією свого села і шанують пам’ять знаменитих земляків.

Після урочистості Іван Іванович Остапенко провів для колег-краєзнавців екскурсію пам’ятними місцями населеного пункту та прилеглої території. Тут колись були пристань на березі Утлюзького лиману, залізнична колія, добротні стайні та іподром. Відвідавши школу та сільський музей, пройшли крізь славнозвісну Арку миру до каплиці на честь св. Миколи Чудотворця в пам’ять про загиблих моряків і рибалок та мандрівників, до освяченого колодязя. Прослухали змістовні розповіді ведучого, обмінялися інформацією.

Цікаво те, що, скільки б разів не доводилося бувати в тому чи іншому регіоні нашого краю, щоразу це сприймається ніби вперше, адже джерела пізнання невичерпні, і не лише з історії. Майже в кожному населеному пункті зустрічаємо народних умільців, майстерність і творчість яких заслуговує на окрему розповідь.

Дуби на річницю пам’яті

Група мелітопольських краєзнавців після висадження Алеї пам’яті.

11 жовтня краєзнавці посадили дубову алею в селі Веселянка Запорізького району, де навчався засновник і перший голова ГО «Спілка краєзнавців Мелітопольщини», Почесний громадянин міста Мелітополя Володимир Іванович Різник. 12 жовтня виповнився рік, як він пішов з життя, з цієї нагоди й була створена Алея пам’яті (Володимир Іванович Різник (15.07.1946 р.-12.10.2017 р.). За молодими насадженнями будуть доглядати вихованці школи, разом з дорослими жителями села, а краєзнавці не залишать своїх юних друзів без уваги.