image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Учні досліджують минуле рідного краю

Цікаві факти про побут, культуру та звичаї людей, які проживали на території Мордвинівської сільради, — це та багато іншого можна дізнатися в історико-краєзнавчому музеї «Пам’ять» місцевої школи.

Відчинив двері для відвідувачів

Керівниця гуртка історичного краєзнавства Людмила Жейнова розповіла, що розпочалася діяльність краєзнавців з випадкової знахідки.

— У школі краєзнавча робота розпочиналась ще з 1960 року. На той час вчитель-фронтовик Шкурін Микола Миронович створив пошукову групу, яка розшукала матір загиблого воїна. В цій будівлі в 1943 році розміщувався військовий шпиталь, і на шкільній території були поховання. Серед них була одна могила з табличкою «Гаглазін Федір Ілліч». З ініціативи учнів та вчителя одна з вулиць села носить його ім’я, — додала Людмила Жейнова.

Керівниця гуртка зазначила, що музей пропрацював до 90-х років. А потім, після перерви в роботі, лише у 2009 році знову відчинив двері для відвідувачів. Згодом експозиція музею збільшилася завдяки цінним речам, які передали ветерани війни та члени їх сімей, а також пошуковій роботі учнів школи.

— У 80-ті роки запрацював музей бойової слави. У 90-ті музей не працював, але в 2009 році музей пройшов реєстрацію, було зроблено ремонт приміщення. Чималу увагу ми почали приділяти дослідженню історії рідного села, — зауважила Людмила Жейнова.

Скарбниця цікавих речей

Окремі експозиції присвячені історії навчального закладу: тут є і перша шкільна форма, і буквар, і фотографії випускників. Також тут зібрані спогади про бойовий шлях ветеранів війни, які звільняли село від німецько-фашист-ських загарбників, та пам’ятні речі.

— До музею приїжджав чоловік з Маріуполя, йому вже за 70. Коли йому було чотири роки, його батько пішов на фронт, більше він його не бачив. Ми з’ясували, що він героїчно загинув у боях на лінії «Вотан» 15 жовтня 1943 року.

Людмила Жейнова зазначила, що багато експонатів для поповнення музею були передані місцевими мешканцями та незнайомцями.

— У нас є казанок, який знайшовся на Нікопольському плацдармі. Його передав до музею чоловік, який навіть не знав свого батька. Під час сімейних зборів вони порадилися і вирішили передати цю цінну річ до нашого музею, — пригадує вона.

До участі в роботі музею активно залучаються учні, свої дослідницькі наробки вони представляють на обласних та всеукраїнських змаганнях.

— Ми перемогли в етноло-гічно-краєзнавчому зльоті, який проходить в Запоріжжі. Дітям дуже сподобалося, і тепер вишиковується черга на найближчі змагання. Свою ціка-вість до краєзнавчої роботи виявляють не тільки гуртківці, а й всі учні, — додала керівниця гуртка.

Музей виховує та повчає

Людмила Жейнова наголошує: музей виконує не тільки навчальну, а й важливу виховну функцію.

— За кожним документом — людина, реальна історія життя. Діти вчаться толерантності, розвивають літературні та дослідницькі здібності, — стверджує вона.

Осередок історії відвідують мешканці села та гості, для яких учні проводять екскурсії. Юні краєзнавці на прикладі реальних подій і людей показують, що любов до історії малої батьківщини є складовою патріотизму та майбутнього держави.