image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Хто має гідність, говорить капітуляції «Ні!»

Громадське святкування, на наш погляд, відобразило сутність Дня гідності. Адже це річниця початку революції. Віче, на яке зібрали людей активісти ввечері 21 листопада, було своєрідним нагадуванням про те, з чого все починалось і до чого можуть призвести дії влади. Такі збори під гаслом «Ні капітуляції!» пройшли по всій Україні і було об’явлено, що це останнє попередження владі. Мелітопольські активісти, до речі, також взяли учать у мітингу в Києві.

— Нам тепер потрібно знову об’єднатися, як ми об’єднались у 2014 році, коли російська навала пішла на Україну! — вимовляв у мегафон один з організаторів віче, колишній міський голова Мелітополя, Василь Єфіменко.

В ході мітингу слово взяв молодий чоловік у масці Путіна з лялькою-маріонеткою в руках.

— Я хотів показати народу всю сутність того, що його дурять. Ця людина, — показує «Путін» на ляльку, — це те, що ви вибрали.

Такий виступ трохи додав гумору в зовсім невеселу атмосферу віче. Бо взагалі люди були налаштовані дуже серйозно, хоч і дружньо сприймали всіх, хто приєднувався. Люди розтягнули величезний прапор України, хтось зав’язував свій прапор зверху одягу, хтось тримав прапори на древках. Згадували події шестирічної давнини.

— Сьогодні свято гідності, і цей Майдан був дійсно Майданом гідності, — каже отець Олександр Богомаз з Парафії Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви Мелітополя. — Він відкрив волю України, що народ хоче щось міняти навколо себе на краще. І на Майдані якраз була така модель цього. Для мене це була немов би Запорозька Січ. З іншої сторони там формувалася молодь, і ця молодь сьогодні робить величезні зміни в Україні. Можливо, нам хотілося, щоб воно все відбулося — бах! — та й, як салют, все гарно і красиво! Воно іде все поступово і потроху. Ми вже інші. Ми не боїмося, вчимося любити. Ми не байдужі. Який бум почався волонтерської діяльності! Звичайно, Майдан змінив Україну.

Після речей помолилися за тих, хто загинув на Майдані. Священики різних конфесій читали молитву. Вітряна погода не сприяла довгому стоянню на площі, і попри рішучий настрій, змерзли всі. Та головне зробили — позицію окреслили.

— Учасники акції зустрічалися в Києві, і було вирішено, що якщо не буде уваги на звернення громадян, політика влади буде така сама, то будемо переходити до активних дій, — розповідає Василь Єфименко. — Які саме це будуть дії, ми побачимо в залежності від того, як влада буде реагувати. Хотілося б, щоб влада нарешті зрозуміла, що долю України вирішують не ті, хто лежить на дивані і колупається в носі, а ті, хто виходить на Майдан, хто йде захищати країну на фронті. Ці люди вирішують майбутнє країни, і вони мають право найпершого голосу. Бо, якщо, не дай Боже, почнеться наступний Майдан, вони знову вийдуть і спасуть Україну від російських загарбників.