image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Життя, віддане Професії

10:42 28.08.2013

У кожного своя доля і свій шлях широкий і складається він у кожного по-різному, але в більшості випадків так, що надовго у пам’яті оточуючих залишаються добрі справи, чарівні вчинки, відданість обраній професії.1111

Саме так можна охарактеризувати колишнього санітарного фельдшера Костянтинівської дільничної лікарні — Шатську Лідію Федорівну, яка 29 серпня святкуватиме свій 75-річний ювілей.

Народилася Лідія Федорівна 29 серпня 1938 року в селі Костянтинівка Мелітопольського району в сім’ї робітника. Батько з перший днів війни пішов на фронт, залишивши свою молоду дружину з двома маленькими дітками. Було тяжко виживати, але мама змогла вигодувати і поставити на ноги своїх маленьких діточок. В 1956 році Лідія Федорівна закінчила середню школу №1 і вступила до Запорізького медичного училища, яке закінчила в 1958 році і отримала направлення у місто Воркута. Але доля розпорядилась інакше — Лідія Федорівна у грудні 1958 року вийшла заміж за гарного, молодого учителя історії школи №1- Шатського Георгія Борисовича і залишилась у рідній Костянтинівці.

Трудову діяльність розпочала у Федорівському колгоспному пологовому будинку акушеркою, де при керосиновій лампі довелось приймати пологи. Трохи пізніше прийшла працювати помічником санітарного лікаря у Костянтинівську дільничну лікарню, яка обслуговувала 8 населених пунктів. Санітарний контроль за роботою харчоблоків, молочно-товарних ферм, перукарень, водоводів і водонапірних башт, — був доволі суворим і вимогливим, а тому на дільниці санітарно-епідеміологічний стан був задовільним, спалахів інфекційних захворювань не було. Санітарний транспорт у ті часи був відсутнім у лікарні, а тому обслуговування об’єктів проводилось на велосипеді, пішки, на кінній лінійці, а потім, з 1966 року — на санітарному транспорті. За сумлінну працю Лідія Федорівна неодноразово нагороджувалась грамотами, медалями, подяками, має посвідчення Ветерана праці.

Лідія Федорівна також була активним профспілковим діячем, протягом 10 років очолювала профспілкову організацію лікарні, була головою первинної організації Червоного Хрес-та і Червоного Півмісяця. Гордість і радість — діти. Лідія Федорівна з Георгієм Борисовичем виховали двох дітей, син — Ілля — підполковник медичної служби, військовий хірург нині живе в Росії, працюючий пенсіонер. Дочка Олена — викладач англійської мови, проживає в Росії. Мають трьох онуків, якими дуже пишаються. З 2004 року Лідія Федорівна на заслуженому відпочинку.

У день свого 75-річчя Лідія Федорівна — кохана дружина, матуся, бабуся і прабабуся, шанована на селі людина. Тож, шановна Лідіе Федорівно, колектив колишньої лікарні, а нині амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Костянтинівка щиро вітає Вас з ювілеєм! Бажаємо Вам міцного здоров’я, життєвих сил, поваги з боку оточуючих Вас рідних і близьких!

 Корольова Г., завідуюча амбулаторією.  Лисова О., голова профспілки