image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Пам`яті жертв Голодомору

16:50 28.11.2013

22 листопада керівники Мелітопольського району разом із мешканцями сіл вшанували пам’ять жертв голодомору 1932-1933 років. 

голодомор 1 [1600x1200]Розпочалася низка заходів в Костянтинівці. Там голова Мелітопольської райдержадміністрації Євген Любцов разом із своїм першим заступником Олександром Башею, головою Мелітопольської районної ради Юрієм Єсипенком та Костянтинівським сільським головою Леонідом Біленьким вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знака жертвам голодомору.

Після цього голова Мелітопольської райдержадміністрації Євген Любцов відвідав Вознесенку, де взяв участь у мітингу-реквіємі, присвяченому трагічній даті. Разом із мешканцями Вознесенки та учнями Вознесенської гімназії «Орієнтир» згадав події 1932-1933 років.

Під час виступу Євген Любцов закликав школярів пам’ятати скорботні  сторінки історії своєї країни: «Страшна трагедія сталася в Україні в 1932-1933 роках, мільйони людей загинули від штучно створеного голоду на території України, в тому числі і на території Мелітопольського району та Вознесенки. Сьогоднішній наш захід — це данина пам’яті тим, хто став жертвами голоду, нашим пращурам. Ми повинні знати свою історію та знати події, що відбувалися на нашій землі, щоб надалі ніколи не допустити подібних трагедій», — підкреслив він.

По закінченні мітингу його учасники поклали квіти до пам’ятника дітям, що загинули під час голодомору.

Вже традиційними стали в селі Костянтинівці виховні заходи, присвячені пам’яті таких історичних подій, як голодомор. 22 листопада біля пам’ятника Жертвам голодомору зібралися школярі, вчителі, мешканці села на мітинг скорботи.

На могилі символічно  лежали хлібина та колоски пшениці. Біля підніжжя пам’ятника — книга пам’яті Жертв голодомору Запорізької області та список загиблих односельчан.

Розпочався мітинг з журливої мелодії. Зі сльозами на очах  присутні слухали записи голосів дітей, заморених  голодом, розповідь очевидця тієї події  — Крутої Є.М.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЄвдокія Миколаївна в той час жила на Хмельниччині, добре пам’ятає  те жахіття. Харчувались, хто чим міг. Їли траву, кору дерев. Померлих голодною смертю ховали на цвинтарі в одній ямі. В їхній сім’ї з 5 дітей залишилось двоє.

Сільський голова Біленький Л.Г. у своєму виступі наголосив, що цей пам’ятник — є запізнілий борг пам’яті безвинних жертв голодомору. Закликав усіх присутніх усвідомити, що заради щасливого життя ми повинні зробити все можливе, аби ніщо подібне тій трагедії не повторилося ніколи і ніде.голодомор 2.2 [1600x1200]

Мешканець села Шиян С. розповів про історію спорудження  та відновлення пам’ятника Жертвам голодомору.

Панахиду за загиблими  від голодомору провів благочинний Мелітопольського району отець Анатолій. Присутні серцем помолилися за  невинних жертв голодомору  та вшанували пам’ять їх хвилиною мовчання. По завершенню мітингу-скорботи до пам’ятника поклали квіти, колоски пшениці та залишили свічки  пам’яті. Бо доки живе пам’ять жахливих  сторінок життя нашої нації, доки горить свіча пам’яті, доти буде жити благословенний, квітучий український край.

голодомор 3 [1600x1200] 22 листопада біля пам’ятника жертвам голодомору, що у с. Новомиколаївка, відбувся мітинг-реквієм. Участь у мітингу взяли учні школи, активісти села, сільський голова Євген Таланов та голова Мелітопольської районної ради Юрій Єсипенко.

Євген Таланов подякував усім присутнім за небайдужість до історії свого села, за бажання дізнаватися нові факти, за прагнення до історичної справедливості. Особливо, підкреслив сільський голова, приємно, що питанням історії цікавляться школярі, юне покоління.

Юрій Єсипенко також гаряче підтримав прагнення молоді вивчати свою історію:голодомор 3.2 [1600x1200]

— Наразі нам важко уявити, які муки та біль від голоду відчували люди у 1932-33 роках, як вони страждали. Ми маємо пам’ятати про безвинно загиблих земляків, пам’ятати про причини їх загибелі, зробити з цього вірні висновки та докласти максимум зусиль, аби подібного ніколи не повторилося.

Вчитель Новомиколаївської школи, керівник гуртка краєзнавців Надія Хавер нагадала про загиблих новомиколаївців, зачитала спогади про роки голодомору односельців, яким дивом вдалося вижити, розповіла про історію власної родини, яка також пережила ті роки.

Після хвилини мовчання біля пам’ятника були запалені свічки та покладені квіти. Учасники мітингу змогли таким чином висловити свою пошану загиблим односельцям та й усім українцям, життя яких трагічно обірвалося у тридцятих роках минулого століття.