image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Нехай усміхнеться ваша душа

Нещодавно в художньому салоні «Арт-Хаус» відбулася художня виставка поета Олега Гончаренка.

IMG_2136Свою виставку-прем’єру  Олег Миколайович назвав «Вони є вічні – речі під золотими дахами». За словами автора, експонати спершу формувалися нібито випадково: звичайні речі (нерідко — зламані, «ображені») почав складати в цікаві колажі.  Варто було лише знайти родзинку, яка б об’єднала все, надала сенсу та гідного вигляду. І ось перед нами – глибокозмістовні художні твори.

-Я рятую ці речі, — говорить Олег Миколайович. – А вони рятують мене.  Коли буває скрутно, і навіть вірші не пишуться, берусь за композиції. Це віддушина, яка врівноважує і надихає… З’являється ідея, втілюєш її, а потім відповідно пишеться до неї й вірш. Щоб людина подивилась і нарешті зрозуміла, що вона втрачає, заради чого живе. Щоб відчула себе своєю на своїй землі.  Хочеться, щоб у вас усміхнулася душа, дивлячись на ці роботи.

Слід відзначити, що представлені О.М.Гончаренком художні знахідки – досить різнопланові: «Рай під лопуцьком», «Дитинства малиновий дзвін», «Квітка роду», «Українське щось», «Вічні речі», «Свій край – як рай», «А все таке крихке».. . Милуючись ними, дійсно, можна і посміхнутися, і замислитись, а то й посумувати. Взяти хоча б композицію «Убита робота». На «голівці» соняшника (напевно, як символу сонця, села, праці) – неначе на гончарному крузі — розміщений розбитий осколком горщик, в якому застигли залишки глини з відбитком людської руки. Ця зранена річ знайдена автором на руїнах свого села, можливо, навіть на подвір’ї  його роду. Уявляється, що так несподівано обірвалася робота майстра-гончаря. Поряд з горщиком – той самий осколок, фото діда-фронтовика та червоний мак як символ туги за тим, хто не повернувся з поля бою. А ще — маленьке неушкоджене горнятко: життя триває.

Як каже Олег Миколайович, вся його художня творчість — заради вічного, майбутнього, заради дітей, онуків, які мають жити у кращому суспільстві, у кращому всесвіті.

Письменник, краєзнавець О.Г.Гончаренко не вважає себе художником. Однак спробуймо, за його ж таки методикою, з окремих речей (тобто з відгуків учасників презентації) створити образ.

В.І.Різник: «Олег Миколайович – талановита людина. Він патріот, любить свій край – не якимись гучними заявами, а своїми справами: пише вірші, прозу, створює  художні речі, щоб ми краще розуміли світ.   Виставка невелика. Але все починається з малого. Будемо вважати, що це початок великого творчого шляху».

В.В.Ґудзь: «Наш давній друг відкривається в новій іпостасі. Сенс життя  —  у максимальному вираженні, вдосконаленні себе у цьому світі, щоб після нас щось залишилося. Композиція «Свій край – як рай» — це один із образів душі Олега, який несе красу, світло, любов, натхнення, який очищає нашу землю, наш край благородством і красою своєї душі».

Н.В. Зайдлер: «Олег Миколайович творить по-справжньому щиро. Він робить такі цікаві, дуже важливі кожній людині речі. Він не лише поет, прозаїк і перекладач, а й справжній художник».

В.И. Прохин: «Это  философские работы. Взять все в отдельности и соединить воедино, чтобы ничего не рвало — очень непросто.».

Т.П.Савина: «Олег Николаевич — человек добра. Он чувствует добро и дарит его всем».

А.Колчинский: «В своем художественном салоне я всегда предоставляю место молодым художникам, чтобы они могли себя реализовать. Олег Гончаренко — маститый писатель, но молодой художник. Это проба. А нынешняя выставка – не только для того, чтобы увидеть что-то новое, прекрасное, а еще и для того, чтобы по возможности поддержать  поэта, помочь в издании новой книги».

Отже, Олегу Миколайовичу, ніхто не сумнівається в тому, що Ви створите ще не один шедевр – і поетичний, і художній.