image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Вклонилися пам’яті визволителів

IMG_5112Нещодавно члени Спілки краєзнавців Мелітопольщини здійснили чергову пізнавальну поїздку Запорізьким краєм. Однією з цілей було вшанування пам’яті воїнів, полеглих у боротьбі за звільнення нашого краю від німецько-фашистських загарбників у 1943 році.

В усій Україні добре відомий меморіальний комплекс поблизу села Чапаївка Токмацького району. Славнозвісний пам’ятник був центральним пунктом краєзнавчого маршруту. Але зрозуміло, що він не міг бути єдиним на території, відстояній ціною тисяч і тисяч життів визволителів. Краєзнавці відвідали меморіал у  с. Братське, побували біля літака (очевидно, МИГ-17), встановленого в цьому селі в  пам’ять про загиблий тут бойовий екіпаж під час звільнення населеного пункту.

Не побіжною була зупинка поблизу села Виноградне (за кілька кілометрів від Чапаївського меморіалу), де встановлена стела «Воїнам штрафних батальйонів, полеглих в боях за висоти». Багато цікавого, навіть не досить широко відомого про тутешні баталії часів війни розповіли краєзнавці Валерій Сакун, Володимир Воровка, Володимир Різник, Володимир Діденко та інші. А Вілен Усиков і Катерина Верьовкіна поділилися власними спогадами, бо як діти війни були очевидцями подій, які відбувалися тут пам’ятного вересня 1943 року. Більше того, у будинку Усикових у селі Петрівка під Молочанськом був розташований польовий госпіталь, тож страждання поранених бійців назавжди закарбувалися в дитячій пам’яті.

Про Чапаївський меморіальний комплекс, про історичні події, що лягли в основу його створення, унікальні пам’ятні композиції та монументи, які нікого не залишають байдужими, в кількох рядках не розповіси. Це треба бачити. Ось так, як ветерани села Семенівка нашого району. Сьогодні надамо їм можливість поді-литися незабутніми враженнями і переживаннями від відвідання народної святині.

А краєзнавці, вклонившись пам’яті полеглих визволителів, на зворотному шляху побували ще на Кургані Куляб-могила, неподалік від села Старобогданівка Михайлівського району. Цей курган так і залишився не дослідженим, проте багато науковців відносять його до епохи бронзи, вважається, що утворений він був у третьому тисячолітті до нашої ери. Це один з найбільших курганних комплексів не лише на території Запорізької області, а й усього Приазов’я. Висота його сягає 11,5 метра, а зайнята ним площа в діаметрі становить 130 метрів. Місцеві жителі називають курган «Куляба» і вважають його місцем сили, бо впевнені, що його енергетика справляє особливий вплив на людину. Можливо, колись давно тут відбувалися важливі історичні події, а можливо, це було місцем паломництва. Та як би там не було, за словами сельчан, вони шанують свій курган, адже і фізично, і емоційно відчувають вплив сильних енергетичних полів.

Не можна не згадати крутосхили Троїцької балки, через запашне квітуче різнотрав’я якої пролягав шлях нашої групи екскурсантів. І про блакитне поле квітучого льону неподалік від села Братське. Воно примітне не лише своєю незвичайною красою, а й тим, що нечасто зустрінеш льон у цих краях. Однак все це — лише ліричні відступи, адже, милуючись сьогодні панорамними краєвидами з висот Чапаївки і Виноградного, так званих Пришибських висот, подумки мимоволі повертаєшся до тих часів, коли ці крутосхили були дорогою смерті. А кожен кущик запашного чебрецю чи лагідної шовкової ковили зростає на землі, зрошеній кров’ю тих, хто також палко любив життя.