image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

ОДПІ повідомляє

Мелітопольським платникам  щодо запровадження програмних РРО

Мелітопольські податківці продовжують проводити роз’яснювальну роботу щодо новацій в податковому законодавстві.

Начальниця Мелітопольської ДПІ Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Сусана Гаврилова розповіла платникам про запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), зокрема для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку.

Насамперед вона пояснила кому і коли необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО та зупинилась на трьох етапах запровадження РРО та/або ПРРО. Сусана Гаврилова звернула увагу на те, що для того, щоб зареєструвати ПРРО необхідно мати діючий кваліфікований сертифікат відкритих ключів. Далі начальниця Мелітопольської ДПІ роз’яснила порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО.

Нагадуємо:

— детальна інформація про порядок отримання ключів, всі необхідні документи, зокрема і для програмних РРО, розміщена на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services;

— актуальні запитання — відповіді, пов’язані із запровадженням ПРРО, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО»: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

За сім місяців платникам податків та громадянам надано більше 8 тисяч адміністративних послуг

З початку року 8173 мелітопольських та веселівських платників податків і громадян звернулися до Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області за отриманням адміністративних послуг. За сім місяців мелітопольські податківці надали їм 8156 адміністративних послуг. Про це повідомив начальник Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський

Переважну частину послуг представники бізнесу та громадяни отримали безпосередньо у Центрах обслуговування платників Мелітопольської ДПІ та Веселівської ДПІ Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області —  6430 та 596 відповідно, 1130 адміністративних послуг платникам надано в електронній формі.

Зокрема, протягом січня — липня цього року суб’єкти господарювання та громадяни звертались до Мелітопольського управління з метою отримання картки платника податків і внесення до паспорта даних про реєстраційний номер облікової картки (3051 звернення), отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (1171 звернення), для реєстрації платника єдиного податку (933 звернення), реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат (708 звернень), реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій (345 та 639 звернень відповідно), отримання відомостей з Державного реєстру  фізичних осіб – платників податків про суми / джерела виплачених доходів та утриманих податків (552 звернення) тощо.

Нагадаємо, з видами сервісів, що надаються Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, інформацією про порядок надання адміністративних послуг, режимом доступу до приміщень, в яких здійснюється прийом суб’єктів звернень  можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області за посиланням http://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya/nadannya/administrativnih-poslu/

Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.

Програмні РРО — це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

Заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.

На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється звикористанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

— проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

— пальне;

— автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

— електрична енергія.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

— назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

— для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України,  УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

Новації Закону України №466 в частині проведення документальних позапланових перевірок

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно проведення документальних перевірок.

Так, з 23.05.2020 відповідно до внесених змін підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

—  неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

— отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Крім того, з  23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону.

З 01.07.2020 також підставою для проведення документальної позапланової перевірки буде отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення — рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).