image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Мелітопольським платникам  щодо запровадження програмних РРО

Мелітопольські податківці продовжують проводити роз’яснювальну роботу щодо новацій в податковому законодавстві.

Начальниця Мелітопольської ДПІ Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Сусана Гаврилова розповіла платникам про запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО), зокрема для фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку.

Насамперед вона пояснила кому і коли необхідно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або ПРРО та зупинилась на трьох етапах запровадження РРО та/або ПРРО. Сусана Гаврилова звернула увагу на те, що для того, щоб зареєструвати ПРРО необхідно мати діючий кваліфікований сертифікат відкритих ключів. Далі начальниця Мелітопольської ДПІ роз’яснила порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО.

Нагадуємо:

— детальна інформація про порядок отримання ключів, всі необхідні документи, зокрема і для програмних РРО, розміщена на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС: https://acskidd.gov.ua/etrusted-services;

— актуальні запитання — відповіді, пов’язані із запровадженням ПРРО, розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Програмні РРО»: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ .

За сім місяців платникам податків та громадянам надано більше 8 тисяч адміністративних послуг

З початку року 8173 мелітопольських та веселівських платників податків і громадян звернулися до Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області за отриманням адміністративних послуг. За сім місяців мелітопольські податківці надали їм 8156 адміністративних послуг. Про це повідомив начальник Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський

Переважну частину послуг представники бізнесу та громадяни отримали безпосередньо у Центрах обслуговування платників Мелітопольської ДПІ та Веселівської ДПІ Мелітопольського управління Головного управління ДПС у Запорізькій області —  6430 та 596 відповідно, 1130 адміністративних послуг платникам надано в електронній формі.

Зокрема, протягом січня — липня цього року суб’єкти господарювання та громадяни звертались до Мелітопольського управління з метою отримання картки платника податків і внесення до паспорта даних про реєстраційний номер облікової картки (3051 звернення), отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (1171 звернення), для реєстрації платника єдиного податку (933 звернення), реєстрації книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат (708 звернень), реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій (345 та 639 звернень відповідно), отримання відомостей з Державного реєстру  фізичних осіб – платників податків про суми / джерела виплачених доходів та утриманих податків (552 звернення) тощо.

Нагадаємо, з видами сервісів, що надаються Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, інформацією про порядок надання адміністративних послуг, режимом доступу до приміщень, в яких здійснюється прийом суб’єктів звернень  можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Запорізькій області за посиланням http://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya/nadannya/administrativnih-poslu/

Запровадження програмних РРО: що необхідно знати про роботу у режимі офлайн

 Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

При цьому, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, зокрема, до 01.08.2020 року можливість застосування програмних РРО.

Програмні РРО — це програмні, програмно-апаратні або програмно-технічні комплекси у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої.

У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

Заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмного РРО поряд із класичними РРО не встановлено.

На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 Новації при застосуванні РРО: з 01.08.2020 реалізація підакцизних товарів здійснюється звикористанням режиму попереднього програмування найменування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД

Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону від 17.03.2020 №533-ІХ набирає чинності 01.08.2020, вносяться зміни до п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані:

— проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

До підакцизних товарів належать (п. 215.1 ст. 215 ПКУ):

— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

— пальне;

— автомобілі легкові,кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

— електрична енергія.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (у редакції від 18.06.2020 №306, який набирає чинності 01.08.2020).

При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються:

— назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ;

— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

— для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами).\

Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України,  УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04.06.2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України».

Отже, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (норма діє з 01.08.2020).

Новації Закону України №466 в частині проведення документальних позапланових перевірок

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема стосовно проведення документальних перевірок.

Так, з 23.05.2020 відповідно до внесених змін підставами для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема:

—  неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

— отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Крім того, з  23.05.2020 виключено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким документальна позапланова перевірка проводилась контролюючим органом на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону.

З 01.07.2020 також підставою для проведення документальної позапланової перевірки буде отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки (п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З 01.01.2021 документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення — рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження (оновлений п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Виторг через РРО – на що запорізьким підприємцям звернути увагу?

З метою дієвого контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки через зареєстровані РРО, фахівці податкової служби за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) проводять аналіз виторгів, діяльності підприємців і підприємств, що звітують про мінімальні виторги, а також причини ненадходження інформації від РРО.

Передусім, для проведення перевірок відбираються господарські об’єкти, на яких застосовуються РРО з середньомісячним виторгом менше 12 тисяч гривень, що свідчить про незначний обсяг продажу, проведений через РРО, приховування реального обсягу розрахункових операцій та, відповідно, зниження рівня сплати податків.

Так, кожен господарський об’єкт потребує на місяць таких мінімальних витрат:

– заробітна плата одного працівника (мінімальна зарплата у 2020 році) – 4,7 тисячі гривень;

– утримання об’єкту торгівлі (послуг): оренда, комунальні платежі, земельний податок тощо – не менше 1 тисячі гривень;

– обслуговування касової та іншої техніки – 200-500 гривень;

– ліцензії та дозвільні документи – 700-2500 гривень тощо.

З метою уникнення правопорушень та забезпечення наповнення бюджетів усіх рівнів податківці закликають суб’єктів господарювання дотримуватися вимог законодавства, зокрема, Закону України від «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

До уваги платників єдиного внеску: перевірки та штрафи на період карантину

  • Тимчасово з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, не застосовуються штрафні санкції за такі порушення:

— несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

— неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

— несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення, вчинене щодо періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ, штраф не застосовується.

  • Не здійснюється нарахування пені платникам єдиного внеску протягом періодів з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
  • Встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.

Нагадаємо, що з 1 березня по 31 травня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:

— підприємці на загальній системі оподаткування;

— підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;

— особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності);

— члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.

Зазначені норми визначені розділом VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 №591).

Новації законодавства: сплата податкового зобов’язання, якщо граничний термін припадає на вихідний (святковий) день

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено зміни щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набули чинності з 23.05.2020 р.

Так, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Нагадаємо, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Також передбачено, що сплачувати грошові зобов’язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 — 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу  (п.57.3 ст. 57 ПКУ).

Тобто, сплатити податкові зобов’язання, донараховані органом ДПС, платник податків має протягом 10 робочих днів із моменту отримання ППР.

Делегування філії платником ПДВ права складання податкових накладних

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних.

Для цього платник ПДВ повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити податковий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника ПДВ у графі «Постачальник (продавець)» податкової накладної спочатку зазначається найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, що визначене статутними документами, та через кому – найменування такої філії (структурного підрозділу).

Облік (нумерація) складених податкових накладних ведеться у довільній формі та порядку. Не допускається складання платником ПДВ за однією датою податкових накладних з однаковим порядковим номером.

При складанні податкової накладної філією платника ПДВ, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у рядку «Номер філії постачальника (продавця)» зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

У колонках 4 таблиць 1.1 та 1.2 розділу І додатку 5 (Д5) до податкової декларації з ПДВ при відображенні податкових накладних, складених філіями, яким делеговано право складання податкової накладної, зазначається номер податкової накладної відповідно до нумерації, запровадженої платником ПДВ, за яким така податкова накладна буде реєструватися в ЄРПН.

Філія платника податку, якій делеговано право складання податкових накладних не має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена іншою філією або структурним підрозділом такого платника.

Зазначена норма передбачена п. 1, п. 6, п. 7 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307.

Новації законодавства: податковий борг у платника єдиного податку, які наслідки?

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», внесено зміни, зокрема, до п.п. 8 п. 298.2.3  ст. 298 щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, які набрали чинності з 23 травня 2020 року, а саме:

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, — у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян —  1020 грн (60 х 17 грн).

Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Електронні сервіси ДПС для громадян

Громадяни можуть використовувати електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет», який надає можливість:

— доступу до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);

— доступу до сформованих податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

— подання декларації про майновий стан і доходи;

— отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Платникам ПДВ: застосування пільги на операції з імпорту та постачання товарів для боротьби з коронавірусною хворобою

Тимчасово, починаючи з 17 березня 2020 року, на період, який закінчиться останнім числом місяця, в якому завершується дія  карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання  на митній території України товарів  (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (п.71 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення ПКУ).

Перелік таких товарів визначено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 (зі змінами).

Отже вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до Переліку № 224, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України).

Операції з постачання на митній території України після 17.03.2020 раніше ввезених товарів за переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, коли відбулося їх ввезення на митну територію України – до 17 березня 2020 року чи після такої дати.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів за Переліком № 224, звільняються від оподаткування незалежно від того, хто виробляє та закуповує таку продукцію (постачальником (виробником, імпортером) може бути будь-який суб’єкт господарювання, юридична або фізична особа).

Платникам ПДВ: розрахунок коригування складається тільки до ПН, зареєстрованої в ЄРПН

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Розрахунок коригування може бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів.

Фізичні особи можуть сплатити податки та збори через Електронний кабінет

Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Фізичні особи можуть засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати  податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.

Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.

Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.

Оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.

Отже, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.

Податкові новації: підвищено критерій для визначення основних засобів

Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п 14.1.138 ст. 14 в частині підвищення вартісного критерія визначення основних  засобів  (норма набула чинності 23 травня 2020 року).

Так, вартісний поріг для віднесення необоротних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) — становить 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.).

Цей критерій застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року.

Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. грн.

Нагадаємо, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

ГУ ДПС у Запорізькій області