image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Бюро економічної безпеки: що це і чим займатиметься?

Останні роки боротьба з економічними та фінансовими злочинами в Україні була досить млявою. Розмови про нову ефективну структуру були, однак до реальних справ не доходило. І ось нарешті Верховна Рада зробила перший крок у цьому напрямку. Парламент ухвалив у першому читанні закон про створення Бюро економічної безпеки. Детальніше про це дізнались наші експерти.

Єдиний орган протидії економічним злочинам

Як зазначають автори законопроекту, зараз економічними злочинами займаються три державні структури – податкова міліція, Служба безпеки України та Національна поліція. За даними Генпрокуратури, загалом торік було зареєстровано 1287 проваджень за ухилення від сплати податків. Однак обвинувальних вироків було винесено лише 10 із загалом 18 судових рішень. За словами парламентарів, така статистика свідчить про недостатню ефективність податкової поліції.

Відповідно до законопроекту, податкову поліцію ліквідують, і єдиним органом, що займатиметься економічними правопорушеннями, стане Бюро економічної безпеки. На думку авторів документу, це усуне дублювання функцій у відомств та допоможе оптимізувати роботу державних структур.

«Бюро економічної безпеки – це наша обіцянка, яку ми давали в нашій програмі і Президента, і партії «Слуга народу», в тому, щоб у СБУ забрати економічні функції і передати в окремий орган, який буде займатися більш аналітичною роботою, щоб не було оцих «маски-шоу» на підприємствах», – розповів після голосування в першому читанні голова депутатської фракції «Слуги народу» Давид Арахамія.

Відповідно до законопроекту, Бюро економічної безпеки України запобігатиме, попереджуватиме, виявлятиме, припинятиме та розслідуватиме злочини у сфері економіки та бізнесу.

Конкурсний відбір і підзвітність Кабміну

Очолюватиме Бюро директор, який призначатиметься Кабінетом міністрів за поданням конкурсної комісії. Відповідно до законопроекту, кандидат на керівника Бюро повинен бути старше 35 років, мати юридичну освіту і стаж роботи не менше 10 років. При цьому обов’язковою вимогою є щонайменше 5 років управлінського досвіду. Директор призначається на 5 років, і одна й та сама особа не може очолювати відомство більше як два строки поспіль.

Варто зауважити, що в першій редакції проекту директора призначав Президент, однак депутати пообіцяли змінити це положення до другого читання і підпорядкувати Бюро уряду.

«У зв’язку з тим, що рішення Конституційного суду про призначення Президентом Директора НАБУ викликало чимало запитань… на Комітеті було прийнято рішення про внесення змін до проекту 3087-д «Про Бюро економічної безпеки України». Тепер Директора призначатиме Кабінет Міністрів», – повідомила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк.

Згідно із проектом, кількість працівників Бюро обмежена 4000 тисячами осіб. Детективи проводитимуть оперативно розшукову діяльність, а також досудове розслідування злочинів. Крім того, представники Бюро матимуть доступ до державних автоматизованих і довідкових систем, реєстрів і баз даних.

Відбір кандидатів до Бюро, як і директора, буде конкурсним. Це дозволить залучити найкращих фахівців, вважають експерти.

«При цьому питання призначення кадрів податкової міліції залишається можливим – при відповідності кандидата заявленим кваліфікаційним вимогам. Це забезпечить справедливість і рівність, а також дасть можливість державі найняти фахівця, в якого вона раніше вкладала ресурси і час», – переконаний голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

Щоб уникнути корупції всередині органу, буде створено підрозділ внутрішнього контролю. Крім того, щотри місяці Бюро публікуватиме звіт про діяльність на своєму офіційному вебсайті.

Нарешті без «маски-шоу»?

Експерти вважають, що поява Бюро економічної безпеки зменшить втручання правоохоронців у діяльність бізнесу. СБУ більше не вриватиметься зі зброєю на підприємства. Утім, щодо окремих положень проекту у бізнесу та політиків є низка питань. Зокрема, не голосували за законопроект фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя». В опозиції вважають, що в законі немає чіткого розподілу обов’язків всередині структури.

У Державному бюро розслідувань також заявили, що проект потребує доопрацювання своїх окремих положень.

«Важливо, щоб при цьому питання економічної безпеки держави вирішувалися системно, з урахуванням компетенцій інших правоохоронних органів. Для ДБР в цьому плані пріоритетними питаннями залишаються норми про підслідність та уникнення дублювання повноважень», – заявили у ДБР.

Щодо підприємців, то вони висловились проти воєнізації працівників Бюро та проти запровадження кримінальної відповідальності за податкове шахрайство. Власне, у Європейській бізнес-асоціації закликали депутатів переглянути концепцію БЕБ, щоб додати громадський та незалежний наглядовий контроль, підвищити відповідальність працівників за незаконні дії, посилити аналітику під час розслідувань та демілітаризувати орган.

Власне, у багатьох пунктах бачення бізнесу і влади цілком збігається. За словами Данила Гетьманцева, фундаментом БЕБ повинні стати відкритий конкурс кандидатів, інформаційно-аналітичний підхід в роботі та високий рівень матеріально-технічного забезпечення співробітників.