image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Закон України № 1072: 3060 грн – сума податкового боргу, яка списується без подання заяви

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України

та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (далі – Закон № 1072) підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 24.Нормами вищезазначеного пункту встановлено, що контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на  01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з п. 24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Декларування 2021: хто повинен задекларувати доходи?

01 січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2020 року.
Фізичним особам — платникам податку на доходи фізичних осіб необхідно задекларувати отримані доходи, з яких не сплачено податок і подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік до 01 травня 2021 року.
Податкова Декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
— особисто або уповноваженою на це особою;
— надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
У разі надсилання податкової декларації поштою, необхідно здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податків мають можливість подати декларацію в електронній формі.
Щоб подати декларацію в електронному вигляді через Електронний кабінет, платнику необхідно отримати кваліфікований електронний підпис у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або у іншого надавача електронних довірчих послуг.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Обов’язковому декларуванню підлягають:
• доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;
• доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
• спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
• доходи від продажу інвестиційних активів;
• іноземні доходи.

Декларування 2021
Приватний підприємець отримує доходи. Чи є в нього право на податкову знижку?

З 1 січня 2021 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2020 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, визначені п.166.3 ст.166 ПКУ.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата (п.п.166.4.2 ст.166 ПКУ).
Заробітна плата це — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 ст.14 ПКУ)
Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
Право на податкову знижку має тільки фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

За об’єкти нерухомості встановлено нульову ставку, чи подавати декларацію з податку на нерухоме майно?

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 ст. 266 Податкового кодексу).
Підприємства самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають податковому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма Декларації, затверджена наказом МФУ від 10.04.2015 № 408 (у редакції від 15.11.2018 №897) та передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
У графі 13 Декларації «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, визначена рішенням органу місцевого самоврядування.
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Працівники підвищують кваліфікацію: чи необхідно оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п. 165.1.21 ст. 165 Податкового кодексу).
Також, згідно з п.п. 165.1.37 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях (ст. 6 Закону України від 12.01.2012 № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників»).
Отже, витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
При отриманні інформаційно-консультаційних послуг (семінари, конференції) необхідно враховувати умови договору.
Так, якщо працівник приймає участь у семінарах та конференціях, то у разі якщо запрошеною стороною такого заходу та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то сума, сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, визначається як додаткове благо, і як наслідок, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Припинення діяльності підприємцем: подання звітності
➢ Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені для місячного податкового періоду (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Отже, подавати ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення.
Нагадаємо, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Сплата податку на доходи фізичних осіб (18% чистого оподатковуваного доходу) та військового збору (1,5% чистого оподатковуваного доходу) підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
➢ Процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у податковому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;
Підприємці ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску повинні надавати протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Такий ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску надається за останній звітний період — період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
Єдиний внесок підприємцями сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Платник єдиного внеску (фізична особа — підприємець) знімається з обліку після проведення, передбаченої законодавством, перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.

Безповоротна фінансова допомога: коли нараховується єдиний внесок

Базою нарахування єдиного внеску є (ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»):
— сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату,
— інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»,
— та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5. Так:
— матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п.3.31) входить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5),
— матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам підприємства у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.31 № 5),
— матеріальна та благодійна допомога, виплачена особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці (п. 3.32 Інструкції № 5).
Отже, базою нарахування єдиного внеску є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.
Сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах, не є базою нарахування єдиного внеску.

Підприємство — єдинник 3-ї групи безоплатно отримало товар: чи визначати дохід?

До суми доходу платника єдиного податку включається, зокрема, вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292.3 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 Цивільного кодексу).
Отже, до суми доходу підприємства — платника єдиного податку 3-ї групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін.
Визначення звичайної ціни передбачене п.п. 14.1.71 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей ст. 39 ПКУ.

У яких випадках здійснюється перереєстрація неприбуткової організації?

До податкового органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку від 13.07.2016 № 440, у разі:
— зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації,
— внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація).
Така Заява та копії документів повинні бути подані:
— протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін,
— а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, — протягом 30 календарних днів з моменту виникнення вище зазначених обставин.
Пунктом 6 Порядку №440 встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до податкового органу:
— реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з дод. 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів), а житлово-будівельні кооперативи — також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництва житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом;
— неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, подають також засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі її установчих документів.
Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) в один із таких способів:
— особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
— поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
— засобами електронного зв’язку в електронній формі, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів;
— державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі.
Якщо неприбуткова організація після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких вона діє) не подала до податкового органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом вище зазначених термінів, то застосовується штраф у розмірі 1020 грн.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, застосовується штраф у розмірі 2040 грн. (п. 117.1 ст. 117 ПКУ).
Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі:
— зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації,
— внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).
При цьому:
— інформація про зміну місцезнаходження неприбуткової організації, яка пов’язана зі зміною адміністративного району,
— або про зміну керівника такої організації оновлюється в податкових органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Зазначений порядок визначений п. 6, п. 8, п. 14 «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 № 440.

Платникам ПДВ: чи подавати реєстраційну заяву № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»при зміні адміністративного району?

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 183.15 ст. 183 щодо спрощення (скорочення) процедури перереєстрації платника ПДВ.
Зокрема, із переліку підстав для проведення перереєстрації платника ПДВ виключено таку підставу як зміна платником ПДВ свого місцезнаходження (місця проживання).
Отже, не передбачається перереєстрація у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а отже, платником ПДВ не подається до контролюючого органу заява за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».