image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

МОДПІ

Змінено порядок надання послуг у запорізьких Центрах обслуговування платників податків

Шановні платники!

Прийом відвідувачів у Центрах обслуговування платників м. Запоріжжя та області здійснюється за попереднім записом для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності.

Зміни в обслуговуванні запроваджені у зв’язку з посиленням карантинних обмежень.

Сподіваємося на ваше розуміння!

Перелік телефонів та електронних скриньок, за яким здійснюється попередній запис платників:

https://zp.tax.gov.ua/data/normativ/000/003/75333/Sayt_telefoni.docx

Користуйтесь електронними сервісами податкової служби:

https://cabinet.tax.gov.ua/

Мелітопольські та веселівські платники поповнили державну скарбницю на 208 мільйонів гривень

У першому кварталі мелітопольські та веселівські платники податків спрямували до державного бюджету 208 мільйонів 270 тисяч гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року податкові платежі зросли на 47 мільйонів 568 тисяч гривен або на 30 відсотків. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський.

Так, суб’єкти господарювання, зареєстровані в м. Мелітополі, поповнили державну скарбницю на 141 мільйон 343 тисячі, платники Мелітопольського району – на 44 мільйона 546 тисяч, веселівські платники – на 22 мільйона 381 тисячу гривень.

Більшу частину доходів держскарбниці забезпечено від сплати податку на додану вартість — 87,3 мільйона , що на 23,6 мільйонів або на 38 відсотків більше, ніж торік.

Роботодавці регіону перерахували до лбюджету 59 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб, зростання до аналогічного показника минулого року склало 8,3 мільйона або 16,5 відсотків.

З доходів підприємств, установ і організацій надійшло 42,5 мільйона гривень податку на прибуток. У порівнянні з попереднім роком надходження збільшилися на 15,3 мільйона або на 56,4 відсотка.

Також держава отримала 16 мільйонів гривень військового збору, майже 1 мільйон гривень частини чистого прибутку, 723 тисячі екологічного податку тощо.

До місцевих бюджетів Мелітопольщини надійшло більше 252 мільйонів гривень

Протягом січня — березня цього року мелітопольські та веселівські платники перерахували до місцевих скарбниць 252 мільйона 107 тисяч гривень податків і зборів. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 30 мільйонів 332 тисячі гривень або на 14 відсотків. Про це повідомив начальник Мелітопольського відділу камеральних перевірок Головного управління ДПС у Запорізькій області Валерій Літинський.

Найбільші доходи бюджетів сформувала сплата податку на доходи фізичних осіб – 176 мільйонів 876 тисяч, це на 25 мільйонів або на 16,5 відсотків більше, ніж торік.

Суб’єкти малого підприємництва спрямували 42,3 мільйона гривень єдиного податку. Це майже на 4 мільйона або на 10 відсотків перевищує рівень надходжень першого кварталу 2020 року. Зокрема, фізичні особи — підприємці забезпечили 32 мільйона, сільгоспвиробники та суб’єкти господарювання-юридичні особи — по 5 мільйонів гривень єдиного податку.

Землевласники та землекористувачі сплатили до бюджетів громад 20,7 мільйонів гривень. Так, від юридичних осіб надійшло 15,3 мільйона, від фізичних осіб – 5,4 мільйона.

Податку на нерухомість сплачено 5 мільйонів гривень, що на 290 тисяч або на 6 відсотків більше, ніж торік.

Крім того, компанії і підприємці забезпечили 5,7 мільйонів гривень податку на прибуток, 531 тисячу гривень рентної плати за користування природними ресурсами, 456 тисяч гривень екологічного податку тощо.

За три місяці 2637 запоріжців отримали легальну роботу

У першому кварталі в результаті проведеної роз’яснювальної роботи податківців із керівниками запорізьких підприємств і підприємцями легалізовано труд 2637 громадян. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, працівникам було нараховано майже 16 мільйонів гривень доходу, а це близько 6 тисяч гривень на кожного. Додаткові надходження до бюджету склали 6,5 мільйона гривень, у тому числі, 2,8 мільйона податку на доходи фізичних осіб, 3,5 мільйона єдиного внеску та 200 тисяч гривень військового збору.

З початку року податкова служба регіону брала участь у спільних заходах, спрямованих на легалізацію праці і доходів, разом з фахівцями Головного управління Держпраці у Запорізькій області, Пенсійного фонду України в Запорізькій області та інших органів влади.

Крім того, за підсумками 150 документальних перевірок платників, які мали ризики щодо ухилення від оподаткування під час виплат зарплат, донараховано 1 мільйон 200 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору. На даний час з цієї суми до бюджетів уже надійшло 700 тисяч гривень.

Нагадуємо, за порушення норм податкового законодавства та з питань праці передбачена адміністративна відповідальність.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.

Запорізький бізнес вивчає новації трудового законодавства та державного ринкового нагляду

У Запоріжжі у форматі онлайн-конференції відбулося засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У заході взяли участь керівники профільних підрозділів Запорізької міської ради, заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, представники Громадської ради при податковій службі регіону, Пенсійного фонду, інших органів влади та бізнес-об’єднань.

Як роботодавцям підготуватись до переходу на електронні трудові книжки – про новації та механізм докладно розповів перший заступник начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Павло Науменко.

Він повідомив, що згідно із законодавчими змінами запроваджено облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Так, електронна трудова книжка забезпечить можливість призначати пенсію автоматично, без звернення, та збирання документів за всю трудову діяльність. Тобто, оформити пенсію можна буде онлайн через особистий електронний кабінет на сайті електронних послуг Пенсійного фонду України.

Також учасники засідання розглянули питання державного ринкового нагляду у сфері нехарчової продукції та діяльності регіонального кластеру «Інжиніринг. Автоматизація. Машинобудування», який об’єднує підприємців, науковців і бізнес-асоціацій та спрямований на підтримку і розвиток запорізьких розробників.

Для подання декларації про майновий стан і доходи, скористайтесь електронними сервісами ДПС!

Нагадуємо, що деклараційна кампанія 2021 добігає до кінця і завершується 30 квітня 2021 року.

Платники можуть подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у будь-який зручний для себе спосіб, а саме: надіслати поштою, подати до Центрів обслуговування платників (за місцем реєстрації) або ж подати в електронній формі через Електронний кабінет.

Закликаємо платників податків на період карантину утриматися від зайвих контактів і надати перевагу дистанційному обслуговуванню та для подання Декларації до контролюючих органів скористатись електронними сервісами ДПС.

Для того, щоб заповнити та відправити Декларацію онлайн необхідно авторизуватися в приватній частині Електронного кабінету за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Отримати КЕП можна безкоштовно у пунктах обслуговування Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС або у будь-якій іншій установі, яка надає подібні послуги. Перелік документів, необхідних для отримання електронного підпису, розміщений за посиланням https://acskidd.gov.ua/etrusted-services.

Бланк податкової Декларації і додатки до неї можна переглянути або завантажити з вебпорталу ДПС в Електронному кабінеті за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/form/view/F0100211.

У випадку надсилання податкової Декларації поштою, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Звертаємо увагу, що обов’язковому декларуванню підлягають:

► доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

► доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

► спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

► доходи від продажу інвестиційних активів;

► іноземні доходи тощо.

Об’єднана звітність з ПДФО та ЄСВ: потрібно подати за І квартал 2021 року

Мінфін наказом від 15.12.2020 року № 773, який набрав чинності з 01.01.2021 року, вніс зміни до власного наказу від 13.01.2015 року № 4 щодо форми податкового розрахунку №1ДФ та Порядку його заповнення.

Новий податковий розрахунок включає в себе суми ПДФО, військового збору та ЄСВ. Перший раз його потрібно подати за І квартал 2021 року.

Форма Розрахунку складається із заголовної частини, у якій вказуються відомості про роботодавця, його працівників (інших фізичних осіб – платників податку) та про склад Розрахунку, основної (розрахункової) таблиці, яка складається з трьох розділів, а саме:

розділ I «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу»;

розділ II «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)»;

розділ III «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків – вихователів та прийомних батьків в розрізі місяців звітного кварталу».

Розрахунок має шість додатків:

«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).

Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (тобто за I квартал, II квартал, III квартал та IV квартал). Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку протягом звітного періоду.

Розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником ЄСВ суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

Нагадаємо, що Звіт з ЄСВ надавався щомісяця. Це було пов’язано, зокрема, з необхідністю призначення застрахованим особам пенсій, матеріального забезпечення та страхових виплат за рахунок ФССУ. Із цією метою передбачено складання проміжного Розрахунку і відповідних додатків до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» з позначкою «призначення пенсії» або «призначення матеріального забезпечення, страхових виплат».

Водночас у відповідних звітних формах потрібно ставити позначку у рядках «для призначення пенсії» чи «для призначення інших соціальних виплат».

Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу» нагадує таблицю 1 Звіту з ЄСВ.

Цей розділ містить інформацію в розрізі місяців звітного кварталу щодо сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, сум ЄСВ залежно від ставок та інші подібні показники. У рядку 8 відображається загальна сума внеску, що підлягає сплаті за звітний квартал.

Звертаємо увагу, що цей розділ містить рядок 5 «Сума пені, яка нарахована платником єдиного внеску самостійно відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» що підлягає сплаті за звітний квартал, усього (гр. 1 + гр. 2 + гр. 3 рядка 5.1)», у якому відображається сума самостійно нарахованої платником ЄСВ пені у звітному кварталі (у рядку 5.1 – за місяцями звітного кварталу).

Особливості заповнення Додатків в об’єднаній звітності з ПДФО та ЄСВ

Нагадаємо, що Мінфін наказом від 15.12.2020 року № 773 вніс зміни до власного наказу від 13.01.2015 року № 4 щодо форми податкового розрахунку №1ДФ та Порядку його заповнення.

Розрахунок має шість додатків:

«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).

Особливості заповнення Додатку 1 (Д1)

Додаток 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» практично є аналогом таблиці 6 Звіту з ЄСВ.

Найбільш суттєва різниця полягає у тому, що таблиця додатку Д1 містить графу 25 «Ознака (0, 1)», у якій відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. Графа 25 заповнюється тільки для «Звітного нового» (при коригуванні сум внеску та реквізитів) та «Уточнюючого» (виключно при коригуванні реквізитів) додатку. Тобто тепер маємо уніфікацію порядку виправлення помилок з ЄСВ, ПДФО та військового збору (виправлення помилок буде здійснюватися як у формі № 1ДФ).

Додаток Д1 призначений для щоквартального формування платниками ЄСВ щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Отже, за звітний квартал потрібно подавати три додатка Д1 – за перший, другий та третій місяць такого кварталу (у рядку 02 додатку вказується номер місяця у звітному кварталі – цифрове значення від 1 до 3).

Якщо платник ЄСВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – додаток Д1 за такий квартал не подається.

Особливості заповнення Додатку 4 (4ДФ)

Додаток 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» нагадує форму № 1ДФ.

Проте, у цьому додатку передбачено персоніфіковане відображення не тільки сум ПДФО, а й військового збору. Тобто базу оподаткування, відповідні суми ПДФО та військового збору необхідно вказувати для кожної фізичної особи.

Також зазначимо, що за звітний квартал потрібно подавати три додатка 4ДФ – за перший, другий та третій місяць такого кварталу.

Особливості заповнення Додатку 5 (Д5)

Додаток 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини та період проходження військової служби» багато в чому нагадує таблицю 5 Звіту з ЄСВ, але з деякими особливостями.

Так, у таблиці додатку Д5 з’явилися графи:

11 «Внутрішній сумісник (1 – так, 0 – ні)»;

12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 – так, 0 – ні)».

До того ж додані нові підстави для подання додатку Д5: особу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого платника ЄСВ; особу призначено на нову посаду.

Особливості заповнення Додатку 6 (Д6)

Додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» так само, як і таблиця 7 Звіту з ЄСВ, призначений для визначення платником ЄСВ періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов’язані із трудовою та/або професійною діяльністю.

Новою є графа 17 «Ознакa (0, 1)» у таблиці додатку Д6, яка призначена для виправлення помилок. Цей додаток також подається окремо за кожен місяць звітного кварталу.

ФОП на загальній системі оподаткування застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до закону

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265).

Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Для форм і умов проведення діяльності, визначених у пунктів. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій: послідовність дій?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій ( ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Фізична особа, з метою отримання страхового стажу, може сплатити єдиний внесок за попередні періоди починаючи з 01 січня 2004 року

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ.

Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

Таким чином, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати ЄВ за періоди з 01 січня 2004 року. Тобто сплата ЄВ за попередні періоди до 01 січня 2004 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, положеннями Закону № 2464 не передбачено.

При цьому, поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, згідно з яким встановлено, що страховий стаж визначається для періоду роботи чи іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, починаючи з 01 січня 2004 року.