image image image image image
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

МОДПІ

«Перетворювали» секонд-хенд на агропродукцію:

запорізькі податківці викрили схему легалізації доходів підприємствами-експортерами

Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області викрили масштабну схему легалізації коштів на території України, учасниками якої були підприємства-експортери сільськогосподарської продукції та імпортери вживаного одягу.

Експортери сільгосппродукції здійснювали придбання товарів через низку посередників з ознаками фіктивності, які, в свою чергу, перераховували безготівкові кошти на адресу підприємства, що має податкову пільгу зі сплати ПДВ, у якості фінансової допомоги. У подальшому кошти переводились імпортерам вживаного одягу, який фактично реалізовувався за готівкові кошти. Таким чином, отримані готівкові кошти спрямовувались на закупівлю сільгосппродукції. Загальна сума операцій склала близько 30 мільйонів гривень.

Працівники податкової служби упередили протиправне відшкодування з бюджету ПДВ на загальну суму 4,6 мільйона гривень.

Наразі в рамках кримінального провадження за ч.1 ст.205-1, ч.2 ст.222, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення документів) співробітники Головного управління ДФС у Запорізькій області проводять слідчі дії.

Для легального продажу підакцизних товарів запорізькі підприємці отримали більше п’яти тисяч ліцензій

За перше півріччя фахівці податкової служби регіону видали запорізьким суб’єктам господарювання 5446 ліцензій. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, підприємці придбали 2396 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2123 дозволів на торгівлю тютюновими виробами, 713 – на реалізацію пива та 213 – сидру. Для зберігання і продажу пального підприємства отримали майже 200 документів.

У січні-червні до місцевих бюджетів надійшло 27 мільйонів 286 тисяч гривень плати за ліцензії, що на 286 тисяч гривень більше, ніж торік.

Також за цей час продовжено термін дії 7405 дозволів, призупинено дію 537 ліцензій та анульовано 925.

Від реалізації підакцизних товарів місцеві скарбниці області отримали 149 мільйонів 513 тисяч гривень акцизного податку, що перевищило минулорічний рівень на 13 мільйонів 581 тисячу гривень або на 10 відсотків.

З початку року співробітники податкової служби провели 834 перевірки суб’єктів господарювання з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизної продукції. За їхніми результатами застосовані штрафні санкції на загальну суму 35 мільйонів 800 тисяч гривень.

Нагадаємо, для легального продажу спиртного, пального та тютюнових виробів необхідно придбати відповідну ліцензію, офіційно оформити реалізаторів, а готівкові розрахунки проводити через касовий апарат. За порушення законодавчих норм передбачені значні штрафи.

З реєстром діючих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у Запорізькій області можна ознайомитись за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy.

Майже вісім тисяч нових робочих місць:

запорізькі працедавці добровільно оформлюють співробітників

У першому півріччі представники бізнесу добровільно легалізували працю 7854 робітників. Їм виплачено 42 мільйони 400 тисяч гривень офіційних доходів, в середньому, від 6 до 7 тисяч гривень кожному за відпрацьований місяць. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

На засіданнях комісій при обласній та районних державних адміністраціях було заслухано керівників 434 підприємств, які мали ризики у недотриманні податкового і трудового законодавства.

Як свідчить аналіз, запорізькі роботодавці різних галузей активно оформлюють своїх співробітників. Наприклад, дві тисячі підприємств та підприємців оптової і роздрібної торгівлі та ремонту автотранспорту подали повідомлення про прийняття 2789 працівників на роботу. А це – майже чверть від усієї кількості зареєстрованих робітників за півріччя.

Всього у січні-червні завдяки легалізації найманої праці та створенню нових робочих місць бюджети і соціальні фонди додатково отримали 17 мільйонів 500 тисяч гривень, у тому числі, 7 мільйонів 600 тисяч гривень податку на доходи фізичних осіб, 9 мільйонів 300 тисяч гривень єдиного внеску та 600 тисяч гривень військового збору.

Керівник податкової служби області зазначив, що фахівці служби проводять постійний моніторинг ймовірних ризиків використання праці неоформлених робітників. Його результати передаються до органів Держпраці для відповідного реагування, а також будуть використані в ході контрольно-перевірочних заходів.

Запорізькі ділки оформлювали поставки агропродукції «на папері» та легалізували понад 89 мільйонів гривень

Фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області спільно зі співробітниками фіскальної служби у Запорізькій області встановили факти легалізації доходів та переведення їх у готівку.

Як з’ясувалося, суб’єкт господарювання документально оформлював безтоварні операції щодо постачання сільськогосподарської продукції, товарів, послуг без відображення у бухгалтерському та податковому обліку та сплати відповідних податків до бюджету.

Отримані кошти переводились у готівку через карткові рахунки. Загальна сума проведених операцій склала понад 89 мільйонів гривень.

За фактом внесення неправдивих відомостей до офіційних документів, надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України.

Підприємець — пенсіонер за віком помилково відобразив нарахування єдиного внеску: чи можливо скасувати?

 Фізичні особи — підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 N 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи — підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону N 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (п. 3 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435).

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п. 16 розд. II Порядку № 435).

Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами — підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону N 2464.

 Підприємцям на загальній системі оподаткування: застосування   РРО

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО (п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим:

— для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, — 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання,

— а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

— для форм і умов проведення діяльності, визначених у пп. 1, 8 — 11, 15, 19 — 21, 24 — 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу повинні застосовувати РРО/програмні РРО за виключенням суб’єктів господарювання, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

 На офіційному вебпорталі ДПС можна перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО

 Суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».

Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.

 Штрафні санкції, які застосовуються до юридичних осіб за порушення  валютного законодавства

 Відповідно до постанови КМУ від 26.05.2021 №524 «Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства» передбачена відповідальність за порушення вимог валютного законодавства юридичними особами (крім уповноважених установ). Зокрема:

— при здійсненні розрахунків на території України;

— за порушення порядку  торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей;

— за порушення заходів захисту, здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Штрафні санкції застосовуються у розмірі 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми операції.

Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складення акта документальної або фактичної перевірки.

Податкове повідомлення-рішення за порушення вимог валютного законодавства приймається податковими органами за результатами документальних та фактичних перевірок.

Таке податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

Якщо звітний (податковий) період вже перевірявся, чи можливо подати уточнюючу

 декларацію?

 За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не заборонено платникам податків подання уточнюючих декларацій (розрахунків) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

При цьому, якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки, то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в ІКП після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ст. 50 ПКУ).

Якщо необхідно отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа: куди звернутись?

 Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС  (КН ЕДП ІДД ДПС) для отримання електронних довірчих послуг.

Ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

З інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів КН ЕДП ІДД ДПС можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Для забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації.

Сплата єдиного внеску підприємцями, якщо не отримано дохід (прибуток)

 З 01 січня 2021 року розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Так, для фізичних осіб — підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Отже для фізичних осіб, які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник може самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Зазначена норма передбачена п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з урахуванням змін, внесених Законом від 13.05.2020 № 592-ІХ.

Операції підприємств (не пов’язані з реалізацією) при яких можливо не застосовувати РРО

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО/ програмні РРО і розрахункові книжки не застосовуються.

Зазначені операції проводяться з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки (використання печатки не є обов’язковим) (п. 25 розд. III «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148).

Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, застосовуються РРО або ПРРО.

Нагадаємо, що інший операційний дохід — це суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо (п. 7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290).

Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?

 Для цілей ПДВ відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:

а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники — платники єдиного податку четвертої групи.

Яким чином виправити помилку, допущену у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ?

 Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п. 8 розд. VI Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Оскільки подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та додаток 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» (далі – додаток 6) є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 6 з відміткою «уточнюючий», яким виправляються суми умовно донарахованих податкових зобов’язань, що були здійснені відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, де зазначаються вірні показники.
Якщо помилка вплинула на вартісні показники декларації, то до графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники податкової декларації з ПДВ, додаток 6 до якої уточнюється; до графи 5 переносяться всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення), а у додатку 6 до такого уточнюючого розрахунку зазначаються вірні показники.

 Чи обов’язково отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?

 Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.

Чи враховуються при визначенні доходу особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрати з придбання товарів у ФОП — платників єдиного податку?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст.178 Податкового кодексу України.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Водночас, з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 N31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.

Чи є платником податку на нерухоме майно фізична особа, у якої є право власності на нежитлове приміщення як ФОП?

 Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Які корисні копалини належать до копалин місцевого значення, при реалізації яких підприємці можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування?

Відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи — підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», належать:

— сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
— сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
—       сировина піщано-гравійна (пісок);

  • сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

— інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Яким чином та у які строки податковий орган надсилає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів з бюджету?

 Якщо правомірність повернення коштів не встановлено, то незалежно від способу подання платником податків заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (в електронній формі через Електронний кабінет або в паперовому вигляді), такому платнику надсилається повідомлення з відмовою у поверненні коштів з бюджету із зазначенням причини такої відмови поштою одним з підрозділів територіального органу ДПС, що виконує функції з:

адміністрування відповідного податку, збору, платежу не пізніше 18:00 одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви;

погашення боргу не пізніше 18:00 десятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків Заяви.

 

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX«